«Смерть лева Сесіла мала сенс, так сказали в новинах», — роман письменниці, публіцистки та історикині Олени Стяжкіної «Смерть лева Сесіла мала сенс» — про український Донбас, про 1990-ті, 2000-ні та 2014 роки, про мовне питання, про долі людей по різні сторони барикад та про те — хто ж такий лев Сесіл і чи мала його смерть сенс. На початку 90-х в Донецькому пологовому будинку народяться діти, за життя яких відбудуться всі головні зміни в країні. І ще війна, але не тільки війна. Про це «не тільки» і пише Олена Стяжкіна.
Казки є невід’ємною частиною не лише нашого дитинства, а й нашого майбутнього. Здавалося б, що такого особливого може бути у простій казці, яку розповідають дитині, аби зайняти декілька хвилин її часу? Насправді, вплив казок на наше життя грандіозний. Якщо казки мають пряме завдання забавити час дитини, то вчені вже понад два століття намагаються розкрити чимало дивовижних речей, пов’язаних з казками: як вони впливають на наш мозок, поведінку, які культурні і соціальні моделі виникають у дитини. Однак сьогодні ми поговоримо лише про один аспект впливу казок на наше виховання: як вони формують відкритість і готовність дітей до самореалізації. Це казки про булінг.
Апокаліпсис можна спинити — принаймні економічний. Майбутнє може бути інакшим — із доступом до освіти, подоланням бідності, захистом мігрантів і вирішенням кліматичних проблем. У цьому переконані Абхіджіт Банерджі й Естер Дюфло. Вони з 2003 року досліджують, як урівноважувати економіку й боротися з бідністю, а 2019-го навіть отримали за це Нобелівську премію.
Що може бути складного в пригодницькому екшені? Є хороші хлопці. Є погані хлопці. Вони б’ються до смерті. Ми, ясна річ, вболіваємо за хороших або бодай за тих, хто переможе.
Книжка в жанрі кросовер, в якій Павло Вольвач використовує класичні засоби мемуаристики не лише задля створення галереї знакових портретів доби (Олесь Ульяненко, Ігор Римарук, Микола Вінграновський…), а й задля вибудови власної біографії як плетива «перехресних стежок» з усіма тими діаметрально різними людьми.
Якщо Марґарет Тетчер прославилася як Залізна Леді, то Даля Грибаускайте — як Сталева Магнолія. Волелюбна, прямолінійна, справедлива, з блискавичною реакцією і впевненим голосом — такою запам’ятали литовську президентку.
