Йоганн Себастіан Бах, як відомо, був багатодітним батьком. Він двічі був одруженим. Від першого шлюбу (з Марією Барбарою, його троюрідною сестрою) у нього народилося семеро дітей, а від другого (з Анною Магдаленою Вільке) – тринадцятеро. Але більшість нащадків композитора померли у ранньому дитинстві чи в молодості.
Четверо із синів стали відомими музикантами.
Вільгельм Фрідеман Бах (1710-1784) – старший – був органістом-віртуозом і композитором. Завдяки батьковим зв’язкам він влаштувався органістом (спочатку при церкві Святої Софії у Дрездені, а тоді при церкві Пресвятої Діви у Галле), але зі смертю батька втратив роботу і до кінця життя формально залишався безробітним. Біографи називають нереалізовану кар’єру Вільгельма Фрідемана, одного з найталановитіших, але водночас найлегковажнішого із синів Баха, «низкою втрачених можливостей». Йому належать церковні кантати, симфонії, інструментальні концерти, твори для органу та клавіру, камерні ансамблі. Більшість із них за життя автора неопубліковані.
Отримавши у спадок після смерті батька його рукописи, Вільгельм Фрідеман, на відміну від брата, Карла Філіпа Емунаеля, виявився не надто добросовісним хранителем архіву: чимало рукописів безслідно зникли, а деякі з них він навіть видавав за свої.
Карл Філіп Емануель Бах (1714-1788), другий син, вважається одним із основоположників сентименталізму в музиці. Прекрасно грав на клавірі, отримав неабияку популярність під час берлінського періоду життя саме завдяки своїм клавірним сонатам, а також написав підручник «Досвід правильного способу гри на клавірі (Versuch ber die wahre Art das Clavier zu spielen), що став етапним у розвитку піаністичної техніки. Його високо цінували і вважали своїм вчителем Йозеф Гайдн і Вольфганг Амадей Моцарт. Автор низки симфоній, численних творів для клавіру соло, інструментальних ансамблів, кантат, ораторій. У другій половині ХVІІІ століття ім’я Карла Філіпа було значно відомішим за ім’я його батька, знаного лиш у вузьких колах спеціалістів. Але на початку ХІХ століття – період відродження музики Йоганна Себастьяна – творчість Карла Філіпа була майже повністю забутою.
Йоганн Крістоф Фрідріх Бах (1732-1795), син Йоганна Себастіана від другого шлюбу, все життя працював капельмейстером при дворі в Бюккебурзі. Був блискучим клавесиністом, писав талановиту музику. Рання творчість Йоганна Крістофа відзначена впливом італійської музики того часу, а пізню порівнюють зі стилем Йозефа Гайдна, його сучасника.
Йоганна Крістіана Баха (1735-1782), наймолодшого сина, ще називають «міланським» або «лондонським» Бахом (спершу жив в Італії, де посідав посаду органіста в міланському соборі, а пізніше отримав запрошення працювати при англійському дворі). Писав опери, симфонії, інструментальні концерти, твори для клавіру та хору. Іоганн Крістіан увійшов в історію зокрема як перший вчитель музики восьмирічного Моцарта.
У концерті Національного ансамблю «Київська камерата» (диригент – Валерій Матюхін), де солісткою виступить Єлізавета Ліпітюк (сопрано), крім музики самого Йоганна Себастіана Баха, прозвучать твори трьох із його синів, Вільгельма Фрідемана, Карла Філіпа та Йоганна Крістіана Бахів.
Програма:
Вільгельм Фрідеман Бах: Симфонія ре мінор для оркестру
Карл Філіп Емануель Бах: Арія із «Страстей за Марком»; Речитатив і арія ізраїльтянки з ораторії «Ізраїльтяни в пустелі»
Йоганн Крістіан Бах: Адажіо із Концерту до мінор для віолончелі та струнних; Сцена і рондо для сопрано з оркестром
Йоганн Себастіян Бах: Кантата № 199 для сопрано з оркестром: №№6,7,8; Концерт ре мінор для скрипки і гобоя з оркестром; Кантата № 51 для сопрано з оркестром
Текст: Олеся Найдюк
- Що: концерт «Йоганн Себастьян Бах і сини»
- Коли: 12 січня, 19.00
- Де: Національна філармонія України, Володимирський узвіз, 2.
