Як всі знають, вже, зі світлом в нас певні проблеми, тому цей матеріал трошки запізнився. Сьогодні в Одесі День жалоби, від російської ракети загинули мирні мешканці, багато поранених. Цей матеріал про те, що відбувалося минулого тижня – в нас ще було світло, і всі були живі. Але війна є війна. Тому все одно – ми працюємо, навіть якщо комп висаджується і працювати немає чим. Тому зараз про дві події, які певним чином перегукуються одна з одній.
У колонній залі ім. М. Лисенка Національної філармонії 3 грудня звучатимуть нетлінна музика Франца Шуберта про нерозділене кохання, «Велике блискуче рондо» Яна Непомука Гуммеля та драматична соната Сезара Франка. Ці найзнаковіші твори камерно-ансамблевої музики виконає флейтист Юрій Шутко, який єдиний в Україні грає на золотій флейті японської фірми SANKYO та є її обличчям у світі, у дуеті з талановитою піаністкою Анастасією Бикою.
Музика доби бароко не може залишити байдужим. Якщо ви шукаєте внутрішнього щему — вам до мадригалів Джезуальдо і Монтеверді. Раптом хочеться зануритись у наше музичне минуле — слухайте партесні та хорові концерти, які нам подарувало XVIII століття. А відповіді чи не на всі філософські питання дарує музика Баха. Французька ж барокова музика є взірцем витонченої галантности – ба більше, коли йдеться про клавесинне мистецтво.
Марія Галіна, Одеса Дейлі: «Колеги, в нас чималий лист подій, але я не певна, що все піде як планується, бо ви ж всі знаєте, як воно в нас, то будь ласка, перевіряйте, де та що. Одеса, стій будь ласка, бо ти наше місто!»
«Кожного разу, як формуєш дошку анонсів, не знаєш, чи спокійною буде ніч та наступний ранок. Але все одно формуєш», — з нами Марія Галіна та Одеса Дейлі.
Сьогодні дуже стисло про дві художні події минулого тижня, бо вони минули так швидко, як світло у темну пору листопаду, тобто були ефемерні і через те цінні.
Колеги, вже другу ніч поспіль нас б’ють шахідами, але вдень ми робимо що маємо робити. Тримаймося разом! Програма подій ось, а далі як піде, — Марія Галіна, Одеса Дейлі.
Знов сумна новина — пішов із життя одеський художник Олег Сон, він вів затворницьке життя, і тому мабуть широка публіка знала його гірше за інших митців міста та України взагалі, але його досконалі картини вражали всіх, хто їх бачив — він вважав мистецтво саме формою служіння у високому сенсі слова, — сьогодні четвер, з нами Марія Галіна та Одеса Дейлі.
На нас чекає нова книжка Видавництва Старого Лева — нове фентезі нового автора. З анотації все виглядає, як треба: щось доволі уявне та химерне, то чекаємо. З дозволу Видавництва Київ Дейлі публікує уривок з роману.
