«Ти завжди питав, на що це схоже. Ну тепер ти знаєш: це схоже на те, що було, тільки гірше», — я не бачила книжку, але знаю, що вона почнеться десь так. Я чекаю на вихід цієї книги, я боюся її відкривати, знаю, буде боляче. Розмовляємо з Ганною Улюрою про її нову книгу «Писати війну» — книжку, яка вбирає купу досвідів про війни, яки закінчились. Про війни, яки тривають. Може станеться так, що ці досвіди допоможуть нам з нашими — обрати (чи навпаки) не бути зціленими? Спочатку — розмова, потім — де і як замовити книжку.
Директорка Книжкового Арсеналу про все навколо нього — виклики, вимоги, перемоги, робочий файл «Факапи Книжкового Арсеналу» — про все, що робить книжку важливою и допомагає книжкової галузі розвиватися.
«Мова-меч», «Драбина», «Коротка історія українського борщу», — книжки, з якими «приїхала» до Книжкового Арсеналу цього року письменниця Євгенія Кузнецова. Про них і говоримо.
«Ми починаємо знайомити читача з культурними подіями в інших містах, та почнемо з Одеси. Одеса набагато молодша за Київ і рубрика у нас молоденька, розширювати і доповнювати її обов’язково будемо, але поступово. Отже, що цікавого відбувалося і відбувається в Одесі наприкінці червня і напочатку липня», — пише письменниця, вчена, поетка Марія Галіна.
У Копенгагені з 2 по 6 липня пройде всесвітній UIA-конгрес архітекторів, на ньому буде представлений стенд архітекторів України з назвою «Конструкція-деконструкція-реконструкція». Сергій Святченко концептуально та візуально створив стенд українських архітекторів на конгресі, він відповів на запитання Київ Дейлі про свою роботу з концепцією стенда.
Тетяна Ан народилася в Києві. З 1996-го року жила в Греції. Зараз мешкає в місті Утрехт, Нідерланди. Її живопис та графіка знаходяться в Муніципальній картинній галереї острова Міконос (Греція), Музеї малюнка в Скоп’є (Македонія), Музеї історії Києва, а також у галереях та збірках приватних колекціонерів Європи та США.
У київській галереї сучасного мистецтва Voloshyn Gallery триває груповий виставковий проект «Говорю про себе? Говорю про тебе». Катерина Вишнева, Сашко Протяг, Даша Чечушкова, Каміла Янар та Відкрита Група представили в експозиції свої відеороботи, які в різний спосіб розповідають про травму, власне, авторів, але разом з тим – і про нашу колективну травму, як досвід переживання війни. Як митці працюють з колективною травмою?
1989 року впала Берлінська стіна. Східна і Західна Німеччини об’єдналися. І тут же країною понеслася прикра ностальгія за тоталітарним режимом, її назвали остальгією. Комуністичне минуле і посткомуністичне теперішнє цікавило німців: кого в якості спогаду, кого в ролі навчального анти-посібника. В другій половині 1990-х в цій темі голосно зазвучали жіночі голоси, дебютувала майже одночасно плеяда цікавезних письменниць, народжених на початку 1970-х, які обмірковували німецьку ідентичність «через стіну». Їх назвали «дівочим феноменом». Юдіт Германн була однією з найцікавіших письменниць «дівочого феномену». 1998 року вийшла її дебютна збірка оповідань «Літній дім, згодом». Юдіт прокинулася «голосом покоління». На добрі півтора десятиліття книжки «дівчат» визначали сучасну німецьку прозу, згодом і поволі їхні прози розчинилися в сонмі нових і новіших авторів. Але не проза Германн.
Наприкінці літа в київському видавництві «Темпора» має вийти український переклад історичного роману «Кривавий меридіан». Це одна з найпопулярніших книжок американського письменника, лауреата Пулітцерівської премії Кормака Маккарті, який помер 13 червня 2023-го у віці 89 років.
