Я пам’ятаю літо двадцять другого року, коли одна-дві події на тиждень було святом, пам’ятаю, як ми ходили на Книжку, виставу просто неба по битому склу, бо як раз влучили кудись у серце міста, пам’ятаю, яка радість була, що місто живе та тримається… То що я хочу сказати? Ми заїлися, колеги, ми перебираємо – сюди цікаво, а сюди ні… ну справді так воно і має бути, але ж треба пам’ятати, як воно було два літа тому. І до речі, я радію, що так багато заходів, які пов’язані безпосередньо зі спілкуванням, бо нам це потрібно, — Марія Галіна, Одеса Дейлі.
Як не дивно, останнім місяцем літа життя продовжується; подій небагато, зате серед них можна знайти щось насправді важливе, — з нами Марія Галіна, Одеса Дейлі.
В неділю вперше з початку повномасштабного вторгнення відчинив двері для гостей Одеський археологічний музей з виставкою«Зміїний: острів, що боронять боги».
Останній місяць літа, самий щедрий, який вже нічого не обіцяє, а тільки дає. Золоті дні, відпустки, лінь та тиха ніжна туга. Ну й події, авжеж. Театри пішли у відпустку, але й без них вистачить всього, — Марія Галіна, Одеса Дейлі.
Колеги, в нас останні субота-неділя липня, і це дуже сумно, бо це ж літо… Й воно минає. І повня вже виходила з моря, і день коротшає, і яблука падають… Я навіть боюся казати, але ось-ось зацвіте амброзія. Але наше місто прекрасне як завжди. І завжди є, куди піти теплими довгими вечорами (до речі, в Чорноморську зараз проходить класний фестиваль Виделка-фест, хто може долучитися, раджу), — Марія Галіна, Одеса Дейлі.
Воно просто доганяє літо. А літом краща розвага — це море, подорожі та посиденьки-прогулянки з рідними та друзями. То треба дати перепочинок всім, і собі теж. Але не сумуйте, в вихідні подій буде набагато більше!, — з нами, як завжди, Марія Галіна, Одеса Дейлі.
Минулого тижня, як не дивно, подій, незважаючи на шалену спеку і загалом на певну невизначеність наявної реальності, було багато, то я зупиняюсь на небагатьох, але показових.
