Ще одна книжка-білінгва, однак, на відміну від збірки Арієль Розе, перед нами переклад з української на німецьку. Взагалі, поява білінгв в нашому культурному просторі як на мене – важлива подія.
До моїх улюблених вистав – це « 1900-й», «Саша, винеси сміття!» і, звісно , «Різдвяна історія» в Василька, «Молочайник» в ТЮГу (або в ТЮЗІ, це залежить), та “Попіл мрій” в Лютому театрі (майже все, що я бачила в Одеських театрах, добре, але це ті, на які би я сходила ще раз) — додалася ще одна.
Київ, Вербна неділя 13 квітня 2025-го року Божого, Музей Ханенків. Саме тут відбулася непересічна музична подія: Євген Громов зіграв масштабний (близько години звучання) твір Ференца Ліста Via Crucis (Хресний шлях) в оригінальній авторській версії для фортепіано соло.
В п’ятницю 18-го в музеї WEartMuseum / Одеський музей західного і східного мистецтва (Італійська, 9) відкрилась виставка Едуарда Пороника «Муза часу». Експозиція сусідньої зали – персональна виставка картин Олега Дряміна «Козацькому роду – нема переводу».
Перед Великоднем все ніби затихає, бо життя оновлюється, а йому на це потрібен час. Але передбачаю, що чим далі, тим більше в нас буде активності на свіжому повітрі, бо вже справжня весна, майже літо, як завжди в нас воно й буває… — з нами Марія Галіна, Одеса Дейлі.
Що робити, коли надворі посеред квітня сніг та шалений вітер? Звісно, ходити до театрів та на виставки. Що до екскурсій, то на ваш розсуд, хм… А ще в нас Песах та Великдень, і взагалі весна, — з нами Марія Галіна та Одеса Дейлі.
Я вже якось писала, що більшість подій в Одесі приходиться на кінець тижня, що цілком зрозуміло. Проблема тільки в тому, що приходиться обирати, саме на що кожного разу звернути увагу. То сьогодні буде про дві події, які щиро кажучи, нічим між собою не пов’язані, окрім того, що вони відбулися в п’ятницю минулого тижня.
