У межах організованого ЦСМ М17 дослідницького проєкту «PROколекції» говоримо про сучасне мистецтво, феномен колекціонування та культурне просвітництво з бізнесменом, меценатом, учасником Українського клубу колекціонерів сучасного мистецтва Андрієм Адамовським.

Про феномен колекціонування

Колекціонування — природне заняття, яким кожна людина починає займатися у певний період свого життя. Для мене моя колекція — це цілий світ, у якому я живу. Кожна річ в ній цінна для мене тим, що є частиною моєї душі, мого серця, моєї історії. Для колекції купують зазвичай те, що подобається, те, що є близьким. Процес збирання невід’ємний від постійного навчання, в результаті цього процесу змінюється смак, цілі, завдання і сама людина.

Ширше розуміння феномену колекціонування і меценатства важливе для всіх учасників арт-ринку. Прозоріші механізми взаємодії та розуміння ролей всередині ринку дозволить молодим митцям швидше орієнтуватися в цій екосистемі, що сприятиме її вдосконаленню. Останнє, своєю чергою, – важливий фактор розвитку мистецтва і культури країни, оскільки здатне пришвидшити приплив/відтік ідей, виражених у художній формі. Тому проєкти, що розкривають природу й історію колекціонування, зараз вельми актуальні.

Сьогодні саме колекціонери у всьому світі відіграють важливу роль, виступаючи донорами культури. За кордоном для цього налагоджені належні механізми їх участі у розвитку освіти і культури, залучаються нові колекціонери. В Україні, на жаль, такі механізми розвитку і мотивації культурного меценатства наразі не розроблені. Для нас важливий той досвід, що наразі є за кордоном, і, звісно, цікаво звернутись до історії розвитку та практики колекціонування.

Про історії, які надихають

«Золочене століття» — період економічного піднесення Америки, яке спричинило появу багатого класу населення та виникнення феномену колекціонування.  У цей час до США з’їжджалися вихідці з простих сімей, які згодом почали заробляти великі гроші і збирати твори мистецтва. Тоді престижним вважалося купувати шедеври старих майстрів. Відомими в той час були колекціонери Ендрю Меллон, Вільям Морґан, Генрі Фрік, Пеггі Гуггенхайм. Генрі Фрік, напевно, зібрав роботи усіх старих майстрів світу. Феномен колекціонування у Америці був особливий тим, що великі колекції збирали, купуючи швидко, рішуче. Потім американські підприємці почали займатися меценатством. Їм стало цікаво навчати інших людей, показувати свої колекції, популяризувати національне мистецтво.  Всі багаті люди рано чи пізно починають займатися меценацтвом. Сьогодні Білл Гейтс, Уоррен Баффет, Джордж Сорос витрачають на благодійність 20-30% своїх прибутків. Чарльз Фіні, засновник всесвітньої мережі магазинів Duty Free, займається благодійністю останні 30 років. Він поставив за мету витратити на благодійні проєкти 7,5 млрд доларів США. Таким чином він витратить увесь свій статок до кінця життя.  

Про особисті цілі та амбіції

Перед кожною людиною: філософом, письменником, поетом, рано чи пізно постає питання сенсу життя. Залишити слід в історії можна по-різному: хтось займається політикою, хтось працює над значущим проєктом, або виховує дітей, хтось талановитий і створює витвори мистецтва. Займаючись колекціонуванням, я виокремив ціль свого життя — створити колекцію, яка стане визначною. 

У 2019 році Адамовський підтримав ініціативу започаткування першої в Україні професійної премії для скульпторів M17 Sculpture Prize.

Про M17 Sculpture Prize

Скульптура є моїм особистим захопленням. І премію M17 Sculpture Prize ми започаткували як одну з ініціатив, що має пропагувати та розвивати цей напрямок. Головна мета проєкту — визначити найталановитіших серед молодих скульпторів та допомогти їм стати відомими за кордоном. Цього разу молоді митці подали 200 конкурсних пропозицій, з яких міжнародні експерти відібрали 12 найкращих творів. Переможець отримає головну грошову винагороду у розмірі 250 000 грн. Думаю, що ця премія, спрямована на підтримку молодих талантів, стане регулярною. Проєкт М17 Sculpture prize відкриває дорогу молодим скульпторам, художникам, яких оцінюють міжнародні інституції, міжнародне журі. Відбираються роботи, які в подальшому ми будемо представляти на публічному міському просторі та на закордонних виставках — це дає великий шанс для наших молодих митців бути помітними й успішними. 

Андрій Адамовський є головою Опікунської ради Центру сучасного мистецтва М17 — культурної інституції, яка прагне стати місцем діалогу для фахових кіл, платформою для вивчення та дослідження історичних і сучасних культурних процесів.

Про Центр сучасного мистецтва М17

Хочу, щоб Центр сучасного мистецтва М17 був публічною платформою, у створенні якої зможе взяти участь будь-який меценат. Наша головна мета — створити арт-ринок, який, на жаль, зараз відсутній в Україні. Глобальний арт-ринок є тільки в Америці та частині Західної Європи. Тобто там купують роботи художників будь-якої національності, не тільки своєї. Арт-ринок неможливо створити без освіти і виховання естетичного смаку. Організація мистецьких виставок та освітніх програм — це місія Центру сучасного мистецтва М17. Адже розвиток будь-якої держави тісно пов’язаний з освітою та культурою її населення. Чим ерудованіші і культурніші люди, чим креативніша економіка, тим краще та заможніше живе країна. Центр сучасного мистецтва М17 вже понад 10 років розвиває та трансформує українське суспільство через мистецькі процеси.

Постійним партнером Центру Сучасного Мистецтва М17 є Adamovskiy Foundation. Фонд створений у 2018 році для збереження, вивчення та популяризації культурної спадщини України та країн Східної Європи.

Про фонд Adamovskiy Foundation

Фонд — це меценатська діяльність. Він бере активну участь в організації та підтримці виставкових проєктів, видавничих ініціатив, освітніх і дискусійних платформ, міжнародних форумів. Зараз, я думаю про те, що для створення майбутніх проєктів, по-перше, потрібно заробляти гроші; по-друге, існує таке поняття — Endowment fund, тобто це фонди, які заробляють гроші для однієї цілі — реалізації певних проектів, наприклад скульптурного парку, який я хочу створити. Звісно, існування колекції сучасної скульптури — це прекрасно, але крім того потрібно ж її утримувати. Тому, я думаю, що рано чи пізно потрібно створювати Endowment fund, який дозволить заробляти гроші для утримання тої інституції, яку я створю в майбутньому.

Андрій Адамовський володіє колекцією мистецтва від кінця XIX сторіччя до сучасності. Особливе місце у ній відведено живопису Товариства пересувних художніх виставок, художників «Паризької школи», представників авангардних течій, а також сучасній скульптурі.

Про інвестиції в українське мистецтво

Держава має підтримувати культурну інфраструктуру, та мотивувати залучення бізнесу. Потрібно вдосконалити Закон про переміщення культурних цінностей. Зараз він уповільнює розвиток арт-ринку. Роботи неможливо офіційно завозити і вивозити. Галереї не хочуть транспортувати іноземні роботи в Україну, тому що це проблемно. Я був у Китаї 30 років тому, це була одна з найбідніших країн в світі. Сьогодні китайський арт-ринок на другому місці і стає все більш глобальним. Україна не гірша за Китай, в нас дуже багато талановитих, освічених людей. Тому українці мають всі шанси створити свій  глобальний арт-ринок.

Про створення приватних музеїв

Неможливо, щоб кожний колекціонер створив свій приватний музей. Теоретично можливо, але це буде абсурд. В усіх країнах світу є музеї приватних колекцій, це чудова ідея. Якщо хтось з колекціонерів створить приватний музей, я буду тільки радий, тому що це сприятиме розвитку арт-ринку. Решта музеїв — це меценатство. Державні музеї  фінансуються з бюджету, хто буде фінансувати приватний музей — це питання над яким потрібно думати. Один з інструментів — це перетворення Adamovskiy Foundation у фонд, який буде цілеспрямовано підтримувати українське мистецтво за допомогою меценатства. Вже потім задачею цього фонду буде створення приватного музею, або парку скульптур, але всі ці процеси потребують переосмислення, тут не потрібно поспішати.

Про меценацтво 

Поки що в нашій країні немає законодавчої основи для розвитку меценатства. Має бути підтримка таких людей з точки зору оподаткування, державних відзнак, позитивного піару — тобто бути меценатом має бути почесно.  Я переконаний, що будь-який колекціонер з часом стає меценатом. Меценати — це люди, які підтримують культуру та мистецтво. Саме слово походить від імені Гая Цільнія Мецената — благодійника Римської імперії, який підтримував поетів, скульпторів, зокрема врятував Вергілія. Тому якщо ми не матимемо меценатів, то не матимемо і «вергіліїв».

Про плани на майбутнє

І у фонді Adamovskiy Foundation, і в Центрі сучасного мистецтва М17 є проєкти, які я хочу реалізувати.  Зараз я захопився новим для себе напрямом мистецтва — сучасною скульптурою. З часом смак змінюється: я починав з передвижників, після авангарду почав колекціонувати сучасне мистецтво, навчився розуміти його. Зараз воно займає велику частину мого життя. Головна ціль — заробити грошей, наповнити фонд, і реалізувати проєкт скульптурного парку.