В Україні набирають обертів конкуренти аудіокниг.

Скільки книжок ви купуєте щороку? А скільки читаєте? За довоєнною статистикою Інституту книги, бодай раз на тиждень беруть до рук книжку менше третини українців. Тих, хто читає щодня — всього 8%. Водночас, альтернатив традиційному читанню паперових книжок стає дедалі більше. І це не лише електронні книжки та аудіокниги, а й поки що новий, але не менш перспективний варіант — літкасти. 

Що таке літкаст?

Це аудіозапис, створений на зразок подкасту, у якому автор стисло викладає зміст книжки та, за бажання, ділиться враженнями від прочитання тексту. Тривалість літкаста може бути різною, та зазвичай найбільшою популярністю користуються аудіорозповіді про книжки тривалістю від 5-10 до 25-30 хвилин. Цікаво, що такий час прослуховування звуку навіть у найбільш небезпечних навушниках-берушах не вважають шкідливим у вітчизняному МОЗ.  

Крім того, літкаст не конкурує з читанням, а швидше стимулює його, допомагає ставити галочки в  списках бажаних до прочитання книг.  

Усе це схоже на дике поле! Чи можу я довіряти почутому в літкасті? 

Якщо під час придбання аудіокниги на сайті видавництва ви можете не сумніватися в тому, що почуєте достоту те, що викладено під обкладинкою друкованого видання, то чи можна довіряти почутому від літкастера? 

Сфера літературних подкастів і справді може нагадувати дике поле, адже якщо ви не знаєте автора такого аудіо, приймати за правду все, що він чи вона розповість вам про книжку — це така ж лотерея, як просити у сусіда шпаргалку на іспиті. 

Обійтися без ризиків тут неможливо, адже навіть поважні друковані видання часом втрапляють у скандали (як це, наприклад, у 2018 році трапилося з німецьким Spiegel, коли на вигадуванні історій та героїв викрили одного з їхніх журналістів, Клааса Релотіуса). Не обходять ризики й видавництва. Згадаймо, як через неможливість перевірити достовірність даних, вказаних у біографічній довідці письменника Доржа Бату, з ним припинило співпрацю українське Видавництво Старого Лева. 

Утім критерій достовірності таки є — це репутація автора літкасту. Тож літкасти не живуть у вакуумі — їм необхідна спільнота. 

Де слухати літкасти? 

Мобільний додаток-сервісна соцмережа LitCom запрацював на базі обох найпопулярніших операційних систем — Android та iOS — у жовтні 2022 року. Відтоді його встигли завантажити понад 5 тисяч користувачів. Опубліковано близько 1000 літкастів.

Стати автором чи авторкою аудіоісторії про книжку на базі мобільного застосунку LitCom може будь-хто. До того ж, абсолютно безкоштовно. Як і у більшості соцмереж, у LitCom можна створювати текстові публікації, додавати світлини, стежити за іншими користувачами, ставити вподобайки та коментувати чужі дописи, а ще — робити аудіозакладки й списки відтворення, зберігати цікаві для вас літкасти та, за бажання, створювати або купувати платний аудіоконтент.  А досвідченим читачам – заробляти на такому контенті, бо LitCom дає можливість монетизації: читаєте, ділитеся, отримуєте за своє читання гонорари від тих, хто скористався вашим літкастом. 

Хто вже з LitCom?

Одними з перших авторів літкастів для LitCom стали лідерка гурту ONUKA Ната Жижченко, журналісти Леся Вакулюк, Олексій Суханов, Костянтин Грубич, поет і військовий Павло Вишебаба, співачка Леся Тельнюк, редакторка і видавчиня Ірина Ніколайчук, лікар і волотерка Наталія Лелюх. Книжки, про які розповіли ці та більшість інших літкастерів у LitCom можна прослухати безкоштовно. До слова, у колекцію LitCom включені 128 літкастів на книжки зі шкільної програми — вони також викладені в LitCom у відкритому доступі.     

Люблю книжкові новинки. Про них можна послухати?

Літкастери уважно стежать за трендами. Зокрема, у LitCom вже є аудіо про найпопулярніші видання найближчих років: «Спитайте Мієчку» Євгенії Кузнєцової, «Я бачу, вас цікавить пітьма» Іларіона Павлюка, «Двійник» Тараса Лютого та інші.  Є і класика — оповідання Стівена Кінга, романи Джейн Остін, Оскара Вайльда,  Джорджа Орвелла, нонфікшн бестселери тощо.   

Хочу записати літкаст — підкиньте трохи мотивації!

Слухати літкаст — швидко і приємно, а от підготовка — це робота, хоч для більшості літкастерів і надзвичайно приємна (спойлер: наразі більшість учасників спільноти LitСom — це затяті книголюби, які точно в тих 8% динозаврів, що про них йшлося в першому абзаці).

Якщо ви маєте на прикметі книжку (чи цілу полицю), про які хотіли б розповісти, досвідчені літкастери радять братися за справу рішуче і з мінімальним набором підручних засобів: книжка, про яку йтиметься, олівець, нотатник та диктофон (бажано той, що у вашому смартфоні — одразу ж зможете завантажити у «Мою студію» в LitCom). Перед публікацією ви можете визначитися: зробити свій літкаст загальнодоступним або платним. 

Хто мої майбутні слухачі? 

Аудиторія, яку навколо себе гуртують літкастери — це, загалом, усі, хто хоче знати про літературу більше, але не встигає чи не може читати самостійно. 

Ділитися знаннями та читацьким досвідом можна:

• з учнями чи студентами, які не завжди встигає за навчальною програмою або потребує стороннього погляду на прочитане; 
• з молодими мамами, яким легше прослухати коротку книжкову історію, ніж знайти час для цілої книги; 
• з воїнами, яким саме зараз вкрай необхідно вас почути;    
• з друзями та колегами, яких ніяк не знайдете часу запросити на каву, або з якими не можете зустрітися, адже або ви, або вони змушені були залишити свій дім через війну;
• з незнайомцями, які можуть стати вашими найкращими друзями, коли почують, як круто ви сказали про їхні улюблені книжки. 

Читати та слухати про книжки зараз: Коли і навіщо?

Час на повільне читання в кріслі з пледом та біля каміну для багатьох із нас тотожний розкоші, адже ми читаємо не в спокої та для збавляння часу, а радше, навпаки, щоб сповільнити швидкість подій, від яких інколи паморочиться в голові. З інтелектуального дозвілля читання все більше стає терапією і навчанням виживанню. Тож чи не звідси така популярність нон-фікшн?  

На щастя, шляхів до такої терапії стає все більше, і літкасти в цьому океані букв та звуків — один з найбільш інтерактивних. 

Текст: Надія Петруньок