У грудні в стінах Національної філармонії України відбувається непересічна подія – тут вперше звучить Фортепіанний концерт великого дивака та зухвальця, Лео Орнстайна. 

На сцені піаніст Роман Лопатинський, що знайомий київському глядачеві за тонкими трактуваннями класико-романтичного репертуару. Звучать останні химерні звуки, публіка аплодує стоячи. Але цей вечір, ще має чим здивувати, бо наступним звучатиме  концерт для фортепіано, семплера, розбитого роялю, відео та оркестру сучасного данського композитора Сімона Стін-Андерсена, що з тих новітніх музичних бунтівників, які здатні переконливо сполучати музику з візуальним мистецтвом. За роялем — піаніст та композитор Олександр Чорний, диригує Етьєн Гаан (Франція), Національний президентський оркестр відтворює складну партитуру. Глядачі споглядають на великому екрані відео падаючого із висоти роялю та уважно вслухаються в звуки від його падіння, що ефектно вплітаються в оркестрову канву. Концепція зрозуміла — розбивання короля інструментів, скинутого з найвищого п’єдесталу, демонструє зміну уявлень про саму музику. Далі має народитися щось геть нове — завдання, яке навіть не десятками років намагаються вирішити композитори світу.   

Однак це лише поверхня музичного айсбергу, який так вагомо проплив перед очима глядачів посеред мистецького океану вкраїнської столиці. Адже ще більш важливі речі для молодих музикантів різних спеціалізацій відбулися за кілька днів до самого концерту, на майстеркласі ”Ре–Конструкція” . Вони варті того, аби розповісти про них більш докладно.

Головною особливістю майстеркласів була практична можливість студентів помузикувати з чудовим Національним президентським оркестром і відтворити  найцікавіші фрагменти з двох фортепіанних концертів — данця Сімона Стін-Андерсена та американського композитора єврейського походження Лео Орнстайна. Таким чином студенти-сміливці, яких було відібрано до активної участі, та пасивні слухачі майстеркласу отримали унікальний досвід — глибинне занурення в мистецтво, що руйнує усталені мистецькі кордони чи перестороги, пов’язані з академічним трактуванням можливостей музики.

Під магією музики Орнстайна

Наймолодшою учасницею таких захоплюючих випробовувань стала 18-літня піаністка, другокурсниця Національної музичної академії України Марія Крюкова. Дитинство талановитої дівчини пройшло в Полтаві — фактично в тій самій геолокації, що і в популяризатора музичного модернізму в США Лео Орнстайна. Він, як відомо, народився у Кременчуку, от тільки на сто років раніше від неї.

«Я обрала Орнстайна через виклик, який він ставить перед виконавцем. У нотах Стін-Андерсена все виглядало більш структуровано й інтуїтивно зрозуміло, а Орнстайн відразу вразив своєю ритмічною багатогранністю. Тоді я подумала, що хоч твір непростий, але я впораюся. Мотивувала можливість попрацювати з  Романом Лопатинським. Для мене складність Концерту полягала в нестандартних ритмах і постійному чергуванні розмірів. Це було як розгадування музичної головоломки. Вирішальною у цьому процесі була підтримка мого ментора. Роман працював, як лікар, який за секунду діагностує проблему, аналізує її і пропонує найзручніше вирішення», — розмірковує Марія Крювова.

Основна робота велася над другою частиною концерту, яка, хоч і мала меншу технічну складність, вимагала від виконавиці чіткого уявлення про драматургію твору. Їй таки вдалося віднайти особисті ключі до інтерпретації, при цьому ментор допоміг об’єднати всі деталі у цілісний образ. Робота велася за клавіром — це стало важливим інструментом для розуміння цілісності твору, що значно допомогло під час перших репетицій з оркестром. “Для мене як солістки важливо було зрозуміти свою роль у кожному епізоді: де я солюю, а де акомпаную і як правильно виділити важливі моменти в оркестровій фактурі”, — каже Марія. 

На початкових репетиціях Марія із диригентом Етьєном Гааном обговорювали найскладніші місця: темпи, баланс із оркестром, акценти. Їхня спільна робота перетворилася на діалог, у якому обидві сторони могли вільно висловлювати свої ідеї: “Я могла висловитися щодо звучання оркестру, побудови драматургії у моєму уривку, і ми вільно обговорювали ці питання з диригентом Етьєном. Це був корисний обмін: ми всі додавали свої ‘родзинки’, і разом це дало унікальний результат”.

Цей концерт для юної піаністки став, як каже сама, справжнім викликом та водночас і захопливим творчим досвідом, а співпраця з ментором, диригентом і оркестром — не лише навчанням, а й процесом взаємного збагачення.

Перед викликами Фортепіанного концерту Стін-Андерсена

Робота над концертом сучасного данського композитора Стін-Андерсена виявилася для виконавців більше, ніж музичним викликом. Його виконання вимагає особливої уважності та злагодженої координації рук. Ритмічна сторона твору складна, а синхронізуватися солісту і оркестру складніше із-за однорідності музичного матеріалу. Одним із головних викликів для студентів майстеркласу Олександра Олійника та Анни Костик, що працювали над цим концертом, була необхідність поєднувати музичне виконання з “елементами акробатики”. 

Концерт включає роботу з двома клавіатурами — роялю та MIDI-клавіатурою. Виконавці мали швидко перемикатися між ними, а то і грати на обох різними руками одночасно. А це вимагає не тільки блискавичної реакції, але й вирішення завдань на координацію рухів.

Особливу роль у цьому процесі відіграв ментор, цього разу композитор і піаніст Олександр Чорний. Він допоміг студентам вирішити технічні питання щодо налаштування електронної частини концерту — адже кожна клавіша MIDI-клавіатури відповідає певному звучанню розбитого і записаного роялю. Крім того, Олександр дав рекомендації щодо розуміння обраного уривку в контексті всього концерту, що дозволило студентам краще зрозуміти загальну концепцію твору.

У кінцевому підсумку

Майстерклас «Ре-Конструкція» став можливістю молодим музикантам пройти шлях вивчення фортепіанного концерту від самостійних занять до взаємодії з оркестром та диригентом. А творчі виклики, повʼязані з виконання некласичних творів Орнстайна чи Стін-Андерсена, є не лише випробуванням, а й джерелом натхнення.

Головною цінністю цих майстеркласів стало взаємне збагачення і співпраця: музиканти не лише вдосконалили свої навички, але й відкрили нові горизонти у виконавстві. Співпраця з досвідченими менторами дала змогу учасникам краще зрозуміти і передати авторські ідеї композиторів, при тому створюючи унікальні музичні інтерпретації. Проєкт підкреслив, наскільки важливо для молодих виконавців вдаватися до сміливих експериментів і постійного розвитку. 

Проєкт “Ре-Конструкція. Розбитий рояль і жанр” відбувся завдяки зусиллям Посольства Королівства Данія в Україні, Ukrainian Fulbright Circle, 1991 Project, Центру музики молодих та Української асоціації електроакустичної музики. 

Текст: Антон Совва

Фото вгорі: Олександр Чорний та Національний президентський оркестр, диригент — Етьєн Гаан