Є концерти, які інтригують подвійно. Це якраз той випадок. Антоній Баришевський і Роман Лопатинський – одні з найцікавіших українських піаністів молодшого покоління. 

Обидва вже достатньо титуловані. Кожен має «свою» публіку і відповідний комплекс очікувань. Від Баришевського завжди чекаєш якихось незвичних програм, амбітних заявок, а Лопатинський надає перевагу традиційному репертуару. Як творчі особистості вони досить різні. Тому їхній спільний проект, де вони гратимуть не лише в чотири руки, але і як солісти, сприймається як своєрідне змагання, дуель. При цьому в житті вони – добрі друзі. 

Далі – програма. Годі й шукати більш не схожих між собою художників, аніж Рахманінов і Стравінський. Один – традиціоналіст, інший відкидав традиції; один – лірик, «невиправний романтик», інший – раціоналіст-скептик; один завжди залишався самим собою, а іншого називали композитором-хамелеоном. Скільки теплоти й душевності в музиці Рахманінова, стільки холоднуватої відстороненості, стриманості – у Стравінського. Перетинаючись в житті, близькими друзями вони ніколи не були. «Спілкування з людиною рахманіновського темпераменту потребує великої терпимості, більшої, ніж та, яку маю я», – писав Стравінський. 

Інтрига концерту в тому, що «Симфонічні танці» Рахманінова і «Весна священна» Стравінського, більше відомі у версіях для оркестру, тепер прозвучать в авторських перекладеннях для фортепіано. 

Є ще один твір в програмі, заради якого варто провести вечір у філармонії наступної середи. «Нові російські танці» для двох фортепіано киянина Святослава Луньова – це такий рафінований постмодерністський варіант дискотеки. Не без інтелектуальних провокацій, як же без них. 

Текст: Олеся Найдюк

Фото: Кіра Кузнєцова

• Що: Концерт фортепіанної музики: Антоній Баришевський, Роман Лопатинський
• Коли: 26 вересня, 19.00
• Де: Національна філармонія України