Струнно-смичковий рейв «Смик» відбувся 30 березня у «Колайдері» на Кирилівській, 60. До події долучився ряд гуртів: інструментальні капели «ДваТри», «Баламути», «US Orchestra», «Собачий кайф», а також Moris Ronin, Nestor і Symonenko – музиканти, які створюють і виконують електронну музику. На подію завітало понад 350 людей – не лише музиканти або ті, хто якось дотичний до традиційної спільноти, – усі, кого цікавив фольклор.
Ми поспілкувалися з мисткинею Оленою Голуб, художницею і автором низки мистецтвознавчих праць, зокрема монографії «Свято непокори та будні андеграунду. Життєпис двох не визнаних за життя художників, з коментарями», про київське художнє життя від періоду 1970і-х років і донині.
«Творчість Сергія Лаушкіна має за підмурівок напрацьовані традиції багатьох поколінь, творчо переосмислені митцем, та є цілком індивідуальними, тобто справжніми. Саме цим Лаушкін і протистоїть тенденціям деструкції постмодернізму», — мистецтвознавець, історик та поет Анатолій Горовий про художника Сергія Лаушкіна. Публічна бібліотека імені Лесі Українки для дорослих м. Києва запрошує на відвідини виставки за адресою вул. О Кониського 83-85.
Перейменування вулиць, демонтаж пам’ятників, заборона російських пропагандистських сайтів — кроки влади у Латвії, які обмежують поширення дезінформації з РФ. З іншого боку, ту чимало українських біженців, які щодня живуть у цьому інформаційному і культурному просторі. Вплив російської пропаганди тут відчувається попри дії латвійської влади у цій боротьбі. Але спочатку розповімо про позитивний досвід українського театру, який так чи інакше є певної протидією російській дезінформації у Латвії, а точніше у Ризі.
Якщо говорити чесно, для переважної більшості українців, кримськотатарська література є terra incognita через низку причин. Але деяким киянам вдалося це змінити 15 жовтня у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, де у межах проєкту «Zincir/Ланцюг – Ланки пам’яті» пройшла лекція про історію розвитку кримськотатарської літератури від Мустафи Аметова. Він — письменник, лауреат номінації кримськотатарської літературної премії «Кримській інжир», голова громадської спілки «Інститут розвитку кримськотатарської мови».
Скульптор Микола Шматько (1943-2020) створив себе сам, йому було вже більше тридцяти років, коли він вперше почав створювати скульптури і одразу вибрав один з найскладніших матеріалів для цього – мармур. Залишилося понад сто мармурових скульптур авторства Миколи Шматька. В цьому році 80-річний ювілей з дня народження скульптора. Ми зустрілися з сином Миколи Шматька, скульптором Рафаелем Шматько і поспілкувалися про проект створення галереї скульптур його батька та про підготовку видання альбому творів Миколи Шматька (книгу планується видати у київському видавництві «ArtHuss»).
Побачити Крим – мета, якої прагне вся країна. Частково зробити це можна прямо зараз – відвідавши виставку робіт художника Дмитра Доценка і кераміста Рустема Скибіна у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва, яка триватиме до кінця листопада.
Видавництво Vivat підписало контракт із компанією коміксів DC Comics! Вже у 2024 році вийде перший тайтл – «Aquamen: Andromeda». Всього у 2024 році видавництво Vivat планує видати 10 коміксів DC, назви 9 з яких поки не розголошує.
Володимир Войт-молодший — сучасний український бандурист. Народився у Києві, грі на бандурі почав вчитися у свого батька, учня Андрія Бобиря. Після консерваторії Володимир Войт вивчав народну та харківську бандуру під час безпосереднього спілкування з носіями: Віктором Мішаловим (Австралія/Канада), Юліяном Китастим (США), Олесем Береговим (Аргентина). Напередодні концерту-розмови у Відділу мистецтв бібліотеці імені Лесі Українки ми поговорили з Володимиром про мову бандури, яка є альтернативною радянському чи new age стилю. Плюс важливий бонус: пʼять порад від Майстра для початківців!
