З 1 по 19 березня галерея TRYPOLSKA представлятиме виставку фотографій французької мисткині Едіт Ландау. В рамках експозиції представлені майже 50 фотографій французької мисткині, що подолали шлях від Парижа до Києва.
Народжена в робітничому місті поблизу Парижа Едіт Ландау (1973) з самого дитинства
спостерігає насильство і соціальне лихо. Цей досвід сформував нав’язливу тему тілесного
страждання, яке пронизує всі її майбутні художні твори. В основі візуальної мови фотографки
лежить утвердження існування людини в спотвореній реальності, висвітлення її крихкості та
здатності до мімікрії. В фотографіях Едіт тіло виявляє образну розривність, воно постає
фрагментованим, що водночас не сприймається як вада, яка змушувала б глядача подумки
його доповнити. Кожен твір стає самостійною семантичною одиницею тілесного пейзажа.
Після початку повномасштабного вторгнення, галерея TRYPOLSKA займається проєктами,
пов’язаними з Україною. Виставки Pour L’Ukraine, на яких були представлені роботи двох
українських художників – Володимира Буднікова та Влади Ралко –
проходили у двох європейських столицях – Парижі та Празі. Це була насамперед політична
заява та нагадування про те, що війна триває, а представлені твори провокували до діалогу
європейського глядача. Третій проєкт, персональна виставка фотографії Едіт Ландау в Музеї
історії міста Києва, є повною протилежністю – він не має на меті говорити про війну.
Основою експозиції є класична аналогова фотографія малого тиражу. Незважаючи на
присутність людини на знімках, виставковий наратив відходить від жанру портрету. Головним
об’єктом спостереження є народження тілесного пейзажу. Едіт Ландау відстежує шлях від
загального до фрагментарного – кожне наближення до форми створює новий пейзаж, а
непевність людського тіла перетворюється на заяву.
В той час, коли багато акцій спрямовані на порятунок мистецтва за рахунок його евакуації, ми
свідомо та на власний ризик привозимо твори з мирної Франції до України, що відстоює свою
незалежність. Росія – країна-терорист (лат. terror — страх, жах). Саме створення страху є її
основним інструментом. В противагу ми робимо все аби продовжити свою справу в нових
умовах та запобігати культурній ізоляції України. На самому початку другого року війни,
французьке мистецтво долає шлях в 2225 км аби бути представленим українській публіці.
Після початку повномасштабного вторгнення, галерея TRYPOLSKA займається проєктами, пов’язаними з Україною. Виставки Pour L’Ukraine, на яких були представлені роботи двох українських художників – Володимира Буднікова та Влади Ралко – проходили у двох європейських столицях – Парижі та Празі. І якщо це була насамперед політична заява та нагадування про те, що війна триває, а представлені твори провокували до діалогу європейського глядача, то третій проєкт, персональна виставка фотографії Едіт Ландау є повною протилежністю – він не має на меті говорити про війну.
