ХХХІ «Київ Музик Фест» триває! Черговий концертний день наповнить нас новими враженнями та розширить грані нашого уявлення про українську музику.

«Грані» – саме так і названий перший концерт цього дня. Така назва метафорично відображає його наповнення:  твори митців різних поколінь, різних шкіл та різних регіонів України окреслюють музику сьогодення, перетинаються спільними ідеями, наповнюють власними сенсами стрімкий та бурхливий час. Грані вечора визначено музикою Романа Горобця (н. 1975), Геннадія Саська (н. 1946), Наталії Боєвої (н. 1951), Володимира Рунчака (н. 1960), Михайла Шведа (н. 1978), Валентина Сильвестрова (н. 1937) та Юрія Шевченка (н. 1953).

Східний вітер доторкнеться до нас крізь твори Романа Горобця та Геннадія Саська. Роман Горобець, автор Вокального циклу на вірші японських поетів для сопрано та фортепіано, давно захоплюється японськими мистецтвами та культурою. Дослідженню впливу Японії на європейську музику та театр присвячена дисертація композитора, заглиблення у іноземний світогляд для митця відбувається також через заняття японськими бойовими мистецтвами та гру на традиційному інструменті – бамбуковій флейті шякухачі. Звернення до поезії японських авторів у цьому ключі виглядає зовсім не екзотикою, а природнім зануренням у знайому естетику. Відомо, що східна поезія, споглядаючи природу, вміє проникнути у внутрішні почуття людини, зовнішніми образами розкрити приховані стани людської душі. Тож пройдемо першу грань під знаком сонця, що сходить.

Геннадій Сасько обрав для свого Вокального циклу вірші китайської поетеси ХІ століття Лі Цін-Чжао. «Строфы из граненой яшмы» для мецо-сопрано та фортепіано – нова і зовсім нетипова сторінка творчості Г. Саська. Композитор відомий слухачам своїми хоровими творами (фольк-ораторія «Батьківська нива», хорова поема «Веснонька, весна» на вірші Максима Рильського) та як тонкий майстер, що віднаходить з глибин століть образи старого Києва (фортепіанний цикл «Відгомін століть»). Історія створення цього циклу бере свій початок ще у часи студентства: «Я давно цікавився східною поезією, ця збірка в мене лежала ще з консерваторських років, але чи то за браком часу, чи то з якихось інших причин, я тоді так нічого і не написав на ці тексти. Одного разу цю збірку знайшла моя онука і попросила написати щось. Я все відкладав, вагався, але потім, у кінці 2019-го, почав все ж таки. У 2020-му карантин допоміг у написанні, адже з’явилось багато вільного часу. Цей цикл я присвятив своїй онуці, бо ж вона мене й наштовхнула на його створення». Світову прем’єру твору і виконуватиме на концерті онука композитора Поліна Сасько – молода українська піаністка, лауреатка численних міжнародних конкурсів, та Анастасія Поліщук – солістка Київського академічного театру опери та балету.

З іншого краю світу ми почуємо вітання від Наталії Боєвої, яка обрала для свого вокально поетичного циклу для баритона та струнних «Шляхами Іспанії» вірші іспанських та індійського поетів: Хуана Рамона Хіменеса, Рабіндраната Тагора, Федеріко Гарсіа Лорки та Антоніо Мачадо. Композиторка розповідає: «Захопленість поезією Іспанії в мене з 90-х років минулого століття, коли у БДК «Ворзель» читала та переписувала для себе прекрасні вірші Хуана Рамона Хіменеса. Саме його творчість для мене – взірець «бачення» іспанського…». В ті ж роки був створений цикл «Кохана, згадай про мене» для фортепіано та баритону. Несучи крізь роки любов та цікавість до іспанської культури, композиторка створила у червні 2020-го цикл «Шляхи Іспанії», світову прем’єру якого ми почуємо на концерті. Цикл складається з 8 номерів, що мають програмні назви, у яких простежується послідовна сюжетність: «Людина немов проживає день в Іспанії: «Друже, в який прямуєш ти «Невпинно йду…», «Карнавал в Севільї» (інструментальний нарис), «Танцює в Севільї Кармен», «Ніч цілувала вуста дня того, що минає», «Ранок» (інструментальний нарис), «Пере білизну Лола», «Христос темний іде».

Наступна грань концерту суто інструментальна. Відкривається вона «Ключем до скрипкового ключа» – невеличким практичним досвідом для скрипки і струнного оркестру» Володимира Рунчака. Ця концертна п’єса була створена у 2003 році на замовлення швецького скрипаля Хьюго Тіціаті. Назва твору, безумовно, інтригує одразу. Втім, тут з легкістю впізнається іронічний почерк композитора, адже твори Володимира Рунчака часто мають незвичні назви (“Гра звуків” «матч з музики у п’яти раундах» між кларнетистом і струнним квартетом; «Дайте Шевченківську премію всім, хто хоче її мати» («tête-à-tête») для двох саксофонів). Кожна з цих назв – це своєрідна гра композитора зі слухачем, та можливість для слухача пограти із самим собою. Що ми знаємо про скрипковий ключ? Що саме відкриває ключ до ключа? Чи ми знаємо лише те, що нічого не знаємо? Можна спробувати поставити собі ці питання, нас запрошують до роздумів, співтворчості та вирішення загадок.

На перехресті філософських, стильових, жанрових силових ліній звучатимуть інструментальні твори М. Шведа, В. Сильвестрова та Ю. Шевченка.

Автор «Паралелей» для струнного оркестру Михайло Швед окреслює філософську лінію свого твору: «… – це паралелі індивідуального і колективного, експресивного і делікатного, реального і потойбічного… Паралелі, які йдуть поруч і не перетинаються». Визначені координати спрямовують думки у глиб самого життя, не до конкретних явищ та подій, а в малоосяжний вимір підсвідомого. Категорії соціального (індивідуальне і колективне), естетичного (експресивне і делікатне) та містичного (реальне і потойбічне) розведені широко, діаметрально, паралельно, але саме у такій широті й існує людина своїм буттям. Тож, слухатимемо, вловлюватимемо, відчуватимемо.

«П’ять п’єс» для фортепіано та струнних Валентина Сильвестрова продовжують філософську лінію концерту. Майже одразу виникає асоціація з раннім фортепіанним циклом автора, що також мав назву «П’ять п’єс». Опус був створений у 1961-му році та є знаковим у творчості композитора, адже саме з нього почався період додекафонних пошуків. Проте «П’ять п’єс», що звучатимуть на концерті – це вже зовсім інша грань композиторської думки. Жанрові визначення мініатюр Прелюдія, Елегія, Вальс, Серенада та Постлюдія досить красномовно натякають та налаштовують нас на знайому естетику сучасного композиторського стилю В. Сильвестрова. Співзвучність назв таких розведених у часі циклів, звісно, може здатись випадковістю. Проте, іноді саме з випадковостей народжуються найкрасномовніші закономірності.

Концертіно для двох скрипок «Вчитель та учень» Юрія Шевченка – ще одна світова прем’єра на завершення концерту! «Цю ідею я виношував вже давно. Мені взагалі цікава постать викладача, учителя, наставника. Заходить маленька дитинка, щось там невпевнено пілікає на скрипці, а вчитель запалює у серці вогник творчості. Це дуже цінно, дуже важливо. Я хотів присвятити цьому твір. Довго думав, як це краще зробити – так чи так, – і ось нарешті зробив». Партію вчителя виконуватиме видатна українська скрипалька Богдана Півненко.

• Хто: Національний ансамбль солістів «Київська камерата»
• Художній керівник і головний диригент – Валерій Матюхін
• Солісти: Галина Ходаківська (сопрано), Анастасія Поліщук (мецо-сопрано), Олександр Бойко (баритон), Маріана Скрипа, Богдана Півненко, Сандра Василькова (скрипка), Марія Філюшкіна, Поліна Сасько, Дмитро Таванець (фортепіано).
• Що: Chamber Music Day 
• Коли: 2 жовтня (п’ятниця), 16:00.
• Де: Будинок звукозапису Українського радіо, вул. Л. Первомайського, 5а.

Текст: Марія Титова