24 липня – день Святої рівноапостольної великої княгині Ольги Київської. Її вітає соціологиня Тамара Марценюк.

Люба княгине Ольго, 

Сьогодні, 24 липня, Православна церква відзначає день Вашої пам’яті, пригадуючи Ваш великий внесок у поширення християнства в Київській Русі. Думаю, Ви здогадуєтеся, що за свої заслуги стали дуже відомою жінкою в Україні. Звісно ж, про Вас ми читали в школі на уроках історії. А ще Ви потрапляєте в усі топові рейтинги на зразок «Топ-10 найвідоміших жінок давньої і сучасної України». 

Ви теж здивовані, що досі в Україні та й світі є необхідність робити окремі рейтинги і конкурси для жінок? Напевно, Ви сподівалися, що започаткували добру традицію залучення жінок до управління державою і що за тисячу років ситуація зміниться. Не все так однозначно, шановна княгине. Питання гендерних аспектів політики та лідерства жінок в Україні залишається дуже дискусійним, особливо, перед черговими виборами. 

Оце тримаю в руках дитячу книгу «Сила дівчат: маленькі історії великих вчинків» і читаю про Вас:  «Її завжди вчили, що найбільша сила доброго правителя – це розум, за який народ його любитиме і поважатиме». Ви не уявляєте, як довго різні жінки та й чоловіки доводили, що немає вроджених гендерних відмінностей у розумових здібностях. У нас до сих пір трапляються випадки, коли дівчаток у вихованні налаштовують на самореалізацію через красу і догляд за іншими. Їм не завжди дають можливість у мріях виходити за межі «традиційних» жіночих ролей. 

Однак політика та участь жінок у ній – це ще не найбільш дискусійна тема. Роль і участь жінок у релігіях – це також лакмусовий папірець гендерної рівності. Ви тільки подивіться фото із зустрічей Всеукраїнської ради церков і релігійних організацій України і спробуйте знайти там жінок. Ви, княгине, активно поширювали християнство і навряд чи здогадувалися, яким буде у наступні століття становище жінок у цій релігії. 

Але прошу не думати, що все так погано, і Ви намарно започаткували традицію міжнародного жіночого лідерства. Деякі християнські церкви розуміють бажання жінок бути священницями і відкривають свої двері та серця для всіх незалежно від статі. Коли я навчалася у Швеції, то була на службі у Лютеранській церкві, яку вела жінка. Нічого «неприроднього» у цьому я не побачила. 

Тому, шановна княгине, наостанок маю до Вас одне прохання – посприяти втілити мрію моєї подруги, у якої у липні був день народження. Це мій «нетрадиційний» подарунок їй. Будучи практикуючою віручою католицької церкви, вона б хотіла стати священницею. Амбітна мрія, але немає нічого неможливого у цьому світі – Ви про це як супержінка добре знаєте 🙂 

Тамара Марценюк —  к. соц. н., доцентка кафедри соціології Національного університету “Києво-Могилянська академія”, гендерна експертка Української гельсінської спілки з прав людини.  

ФОТО: Свята Княгиня Ольга. Володимирський собор в Києві. М. Нестеров