22 серпня на Михайлівській площі відбудеться концерт «Ковчег Україна: десять століть української музики», що поєднає традиційну і класичну музику, шедеври українського мистецтва і новітні технології.
«Я називаюсь Ярина Винницька і я наснила цей проект. Все, що ви бачите, — це пряма трансляція з мого серця» — ініціаторка і креативний продюсер проекту розвовила Kyiv Daily про проэкт Ковчег «Україна»:
Цей проєкт народився з болю, страху і великої любові. Страху за те, що ми втрачаємо себе, втрачаємо свій унікальний мікрокосмос. Для мене “Ковчег «Україна» – це інстинкт самозбереження. І те вічне давньогрецьке «пізнати себе» з храму Аполлона в Дельфах. Ми досі не знаємо себе справжніх – і тому себе не любимо. Бо ж як можна любити те, чого не знаєш…
Тож ми хочемо, щоб українці перевідкрили для себе власну країну – а це як заглянути у стару скриню зі скарбами. Щоб заглянули всередину себе самих, розглянули там все уважно – і закохались…у самих себе».
Ковчег – це мій біль і страх. Біль поколінь, який я успадкувала від своїх бабусь – безпосередніх учасників усіх тих жахіть, які відбувались на цій землі протягом ХХ ст. Це страх втратити себе, своє – те, що тобі дороге і рідне, – свій власний український мікрокосм.
Ковчег – це також моя велика любов. І краса.
Дуже багато краси. Нікому невідомої краси, закритої у скринях, по музейних фондах. Краси, розстріляної у Сандармоху, спаленої як Батурин чи партитури Василя Барвінського.
Ковчег – це інстинкт самозбереження.
Людство створило Червоні книги, аби вберегти кожну рослинку чи комашку, що зникає. А тут щезає цілий космос, ціла цивілізація зі своєю мовою, колосальною культурою, але всім, здається, “какая разніца”…
Я багато років займалась дослідженням автентичного фольклору, їздила у фольклорні експедиції, ми створили навіть власний театр пісні при театрі Леся Курбаса. Тому я була занурена у традиційну спадщину і трактувала її як основну вібрацію, що має лягти в основу концерту. Запропонувала структуру мономіфу ДЖозефа Кемпбелла про подорож Героя, яка і лягла в основу нашого концерту. А Оксана Линів доповнила сценарій концерту творами українських класичних композиторів, які надихались фольклором.
Я відразу знала, що треба запрошувати ті гурти, які несуть в собі квінтесенцію українскої музики, ті, що траслюють її основну вібрацію. Тому у мене не було жодних сумнівів: це має бути «Хорея Козацька» — гурт, що досліджують музику епохи козацького бароко, духовну музику України, це ДахаБраха, «Курбаси» і Уляна Горбачевська, які спираються у своїй творчості на автентичний фольклор. На щастя, всі ми були давно знайомі, тому скласти основний кістяк концерту було дуже просто. І кожен з виконавців вносив свої пропозиції і баченя. Так ми разом збудували наш музичний Ковчег.
«Ковчег Україна» – це концерт-конструктор. Він може бути щоразу іншим, може укладатись щоразу з інших творів, оскільки наша музична спадщина настільки багата і це дозволяє збирати щоразу інший пазл, але згідно однієї матриці. І це однозначно проект на роки, концерт-візитівка, який має гастролювати і демонструвати світові велич української музичної культури.
__________________
Ініціатором і креативним продюсером проєкту є засновниця культурної платформи Ковчег «Україна» Ярина Винницька. Співавторка і головний диригент концерту – зірка світової класичної сцени Оксана Линів.
У музичну команду «Ковчегу» входять відомі українські гурти і солісти – «ДахаБраха», «Хорея Козацька», «Курбаси», Уляна Горбачевська, а також Молодіжний симфонічний оркестр під орудою Оксани Линів, Національна чоловіча капела «Дударик», Київський дівочий хор ім. Лисенка, оперні солісти – сопрано Оксана Нікітюк і тенор Назар Тацишин.
Особлива гостя концерту – 85 річна співачка з Полісся Домініка Чекун – хранителька традиції ритуального співу Полісся.
Спеціально до події Сергій Жадан та гурт «ДахаБраха» написали пісню – легенду про Ноя на український лад.
Музичну програму буде супроводжувати мультимедійна інсталяція з використанням новітніх технологій – голографічні проекціії, AR-ефекти доповненої реальності. Відеоряд складатиметься з шедеврів традиційного мистецтва України – гуцульські ікони на склі, полтавські рушники, плахти, килими, вишиті сорочки ХІХ ст., кераміка Поділля і Гуцульщини; а також барокові різьблені іконостаси, скульптури Пінзеля, фрески Софії Київської, графіка Олени Кульчицької і Богдана Сороки та багато іншого.
Сцена з підйомними механізмами нагадуватиме обриси корабля-ковчега. Екран у формі кола – це вітрило, сонце, що сходить, або ж портал між минулим і майбутнім України. Коло – одна з найдавніших і найсакральніших геометричних фігур, символ Сонця, нескінченності і циклічності усього живого, але водночас і циферблат годинника, ілюмінатор космічного корабля, українська чепрага або дукач.
У програмі концерту – архаїчні колядки і давні духовні наспіви, музика українського бароко і авангард ХХ ст., твори класиків і сучасних українських композиторів, зокрема:
- духовний кант епохи бароко на слова Григорія Сковороди;
- улюблені хіти ДахиБрахи, але на цей раз виконані разом з симфонічним оркестром;
- народна колискова в поєднанні з джазовими канонами Гершвіна у виконанні Юлії Саніної;
- класичний твір Володимира Івасюка, що відкриє українцям автора їхніх улюблених естрадних хітів з несподіваного боку;
- Джамала продемонструє наскільки близькими є ліричні українські і кримсько-татарські пісні – як рідні сестри;
- тужливість лемківської народної дуже пасуватиме до голосу Святослава Вакарчука і симфонічного оркестру – публіка матиме змогу оцінити такий творчий тандем;
- також у програмі славнозвісний «Щедрик», але у дуже несподіваному прочитанні від композитора Івана Небесного; втрачені твори Василя Барвінського вперше після реконструкції прозвучать так, як їх задумав автор;
- у фіналі концерту прозвучить старовинний бароковий кант ХVІІ ст. «Потоп» («Строй ковчег, Ною») в епічній обробці сучасного українського композитора Івана Небесного і виконанні усіх учасників концерту
Коли: 22 серпня, о 21:00
Де: на Михайлівській площі, просто неба.
