Глобальна історія українськоcті: українська композиторська музика з Любою Морозовою. 

Любов Морозова — музикознавиця, музична критикиня, теле- та радіоведуча. Художня керівниця Kyiv Symphony Orchestra. Кураторка музичної програми фестивалю Bouquet Kyiv Stage. Розробниця та лекторка низки курсів із нової музики та авангарду 1920-х у Києві та Харкові. Авторка близько тисячі статей, присвячених класичній і сучасній музиці у вітчизняній та іноземній періодиці. 

На трьох зустрічах мова буде про ос що:

1. Українська музика від загибелі динозаврів до смерті Сталіна.

Скільки років українській музиці? Чи правильно починати її історію від основоположника національної композиторської школи Лисенка? Або слід вести відлік від трьох «китів» класицизму – Березовського, Бортнянського і Веделя? А що робити зі «Щедриком», якого, здається, українці почали співати раніше, аніж навчилися говорити?

Про довгу історію вітчизняної музики не лише потеревенимо, але й послухаємо її поруч з шедеврами західно- та східноєвропейської музики. Так, на слух, швидше за будь-які переконливі висловлювання можна відчути, що Україна завжди була невід’ємною складовою великої європейської сім’ї.

2. «Нова музика» довжиною у шістдесят років: від шістдесятників до «нових двадцятих».

Найсміливіші в історії української музики експерименти відбувалися у 60-ті в осередку молодих композиторів, що збиралися на одній тісній київській кухні. Вони – перші, до творчості яких можна застосувати термін «нова музика» (так, це не завжди «свіжі релізи жовтня», нова музика має довгу історію). Як розвивалася післявоєнна вільна від радянських штампів українська музика, чим вона відрізнялася або була схожою з паралельними процесами на Заході і, нарешті, чи пишуть класичну музику наші сучасники – про все це поговоримо у другій лекції циклу.

Окрему увагу приділимо сьогоденню і тим болісним питанням, які потребують нашого активного втручання. Чи готова наша музична індустрія до нинішнього шаленого запиту західного світу на українські твори? Чи усвідомила та описала себе українська класична музика як унікальне та цілісне явище? А також, чого потребує наша музична індустрія задля того, аби здійснити креативний вибух в Україні та у світі. 

3. Storytelling, шахи чи медитація: на що схожа будова музичного твору та як його слухати із користю і задоволенням.

Своєрідний тренажер для вух. Як не заснути на довгій симфонії Лятошинського, за чим слідкувати у хоровій мініатюрі Леонтовича, як розслабитися під твір Польової. Приємна новина: для того, аби слухати і розуміти класичну музику, не потрібно мати спеціальної освіти. Погана новина: класична музика теж може бути попсою, і це перетворення відбувається виключно за рахунок нашого сприйняття. Як саме – спробуємо розібратися в останній, третій лекції циклу. 

Ось як Люба анонсує свій курс лекції: «У понеділок – перша з моїх трьох лекцій, присвячених українській класичній музиці. Курс розрахований на широкий загал розумних людей без фахової музичної освіти, яким не ліньки слухати і порівнювати. Прикладів буде багацько. 

Власне, розповідь побудована на звукових паралелях: «а ми що? — а вони в цей час що? —  ага, а нам на це що відповісти?»

А ще поділюся історіями з різних знакових для нас виконань — на самміті НАТО, у Паризькій філармонії, в Ельбфілармоні тощо: як слухають наші твори на Заході, яку українську музику любить Борис Джонсонюк, як зіграти «Мелодію» Скорика в стопітсотий раз і не втратити свіжості інтерпретації».

Коли: 18.30-21.30

• 17.10 (пн) Українська музика від загибелі динозаврів до смерті Сталіна.
• 24.10 (пн) «Нова музика» довжиною у шістдесят років: від шістдесятників до «нових двадцятих»
• 31.10 (пн) Storytelling, шахи чи медитація: на що схожа будова музичного твору та як його слухати із користю і задоволенням
• Формат: Онлайн (Zoom)
• Вартість: 1 400 грн 
• Зареєструватися тут