Наталія Бельченко знов знайомить читачів Kyiv Daily з польськими поетами, які народилися у сiчнi: Магдалена Цибульська, Станіслав Грохов’як, Тадеуш Слів’як, Кшиштоф Каміль Бачинський, Болеслав Лесьмян, Юзеф Баран, Кристина Ленковська.

Кристина Ленковська

Народилася 3 січня 1957 року в Ряшеві.

Мати не відходить

Хто-хто
але мати тебе не залишить
як ти в ній колись
вона буде мешкати в тобі
до кінця
до твого кінця
а може набагато довше
хто знає

навіть якщо
ти станеш жуком-гнойовиком
річкою метану на Титані
блакитною хмарою квазарів

земний смуток знайде твій чумацький шлях

аби відчував
хоча б вусиками
річковим камінням річища-плаценти
своїм даленіючим спалахом
що в тебе ключ від цієї а не іншої
домівки
і тобі немає куди піти

їй теж.

Юзеф Баран

Народився 17 січня 1947 року в Боженцині.

Мистецтво життя

                                      Леопольду Стаффу (й собі на день народження)
якимось дивом
з’явитися тут
ніби нічого не сталося

обійти навколо світу
і  в и с т а ч и т и  собі
в діжці діогена

пізнавати гімалаї тріумфів
і падіння з багаторазовим
ламанням крил

зібрати
себе
й бути

і бігти підтюпцем
разом з іншими
в марафоні
по рівнинах життя 

навіть без зірки над головою
з зірочкою усмішки
для куражу

Болеслав Лесьмян

Народився 22 січня 1877 року у Варшаві, помер 5 листопада 1937 року у Варшаві.

Бажання

Я хотів би у лісі, в незайманих нетрях,
Мати хижку – плетінку з гілля й очерету,
Щоб висіла в самісіньких кронах високо
Над яругами змій і хижацького ока.
І у ній на моху, під поривами вітру
Цілувати дівчину, чужу й непривітну,
Груди пестити, де від зубів моїх ранка,
А обличчя для вуст наче здобич і бранка –
І почути, як грішних утіх одесную,
Мліє грім золотий, вихор зваби танцює,
Звір гарчить, бо відчув наших тіл аромати,
Тіл, що прагнуть в розкошах землі уникати –
І хотів би помітити в просвіт крізь терни
Серед любощів – зорі і лоно озерне.
Бога бачити в сяйві народження днини,
Дочекатися сонця на грудях дівчини,
І виттям, криком, виском світанок вітати,
І наосліп життям до кінця простувати –
І колись засміятись крізь сон в ніч останню,
І, не знаючи похорону й покаяння,
Ніби плід, прочуваючи пащу неситу,
В морок смерті зі стугоном з древа злетіти.

Кшиштоф Каміль Бачинський

Народився 22 січня 1921 року у Варшаві, помер 4 серпня 1944 року у Варшаві.

Весна

Зелень залита сонцем
у вікно зазирає,
зелень, що впорскує смуги
дерев весняного раю.
Сонце ковзає по стінах,
лишає криваві цеглини;
парк – зеленава скелина
в небо
алеї невпинно
стріляє.

Тадеуш Слів’як

Народився 23 січня 1928 року у Львові, помер 3 грудня 1994 року в Кракові.

***
Твоє волосся – вітер який спить
відклади кошичок з нитками
я відкладу обценьки
відклади мило та пральний порошок
я відкладу гайковий ключ
відклади пляшку з молоком
я відкладу сокиру
Тепер твоє волосся – 
вітер який пробуджується

Станіслав Грохов’як

Народився 24 січня 1934 в Лешні, помер 2 вересня 1976 року у Варшаві.

Кохання

Намальовано нас було на тлі великих хорів,
Нас малих, приголомшених, рука в руці.

Кинуто нас було на промені, прямі й тверді, мов ліани,
Нас малих, приголомшених, рука в руці.

Грудей моїх торкнулися кульгаві, уст твоїх – загублені.
Ми малі, приголомшені, рука в руці.

О так, Кохана, кожний наш крок і обійми
Запишуть в аннали літописці страшних воєн.

Адже помирає мармур, розсипається папір,
Залишимося малими, приголомшеними, рука в руці.

Магдалена Цибульська

Народилася 26 січня 1981 року в Лодзі.

***
Стільки лишилося після неї банок
з полуницями, порічками, вишнями
джемів соків компотів
все вкрите шаром пилу
літо мало бути врожайним
вона встигла перед осінню
перш ніж розгорнула крила мов пожовклий лист