Як всі знають, вже, зі світлом в нас певні проблеми, тому цей матеріал трошки запізнився. Сьогодні в Одесі День жалоби, від російської ракети загинули мирні мешканці, багато поранених. Цей матеріал про те, що відбувалося минулого тижня – в нас ще було світло, і всі були живі. Але війна є війна. Тому все одно – ми працюємо, навіть якщо комп висаджується і працювати немає чим. Тому зараз про дві події, які певним чином перегукуються одна з одній.
В нас принаймні на Куяльницькому лимані можна було спостерігати комету року, позавчора комусь пощастило милуватися авророю, а сьогодні, як ми вже звикли, про дві події:
Доброго дня, ми не встигли й моргнути, як закінчується вересень. Певні події теж відходять до кінця, то ж дивіться уважно, щоб нічого не пропустити. А певні події тільки починаються, бо попереду довга осінь, а що робити, якщо море вже холодне? Звісно, йти до музеїв та театрів, — з нами Марія Галіна, Одеса Дейлі.
Як я вже писала, в середині серпня на нас чекала така кількість культурних заходів, що ми навіть трохи розгубилися і тому наш звіт складатиметься з двох частин. Була частина перша, а зараз буде частина друга – бо на нас енергійно насідає новий тиждень з новими подіями.
Цього тижня Одеса зазнала найпотужнішого ракетного удару на пам’яті міста. Цього тижня в Одесі відкрилося кілька виставок і пройшло кілька важливих заходів, що виглядає трошки нереально, але що робити, така в нас зараз реальність.