Масова свідомість часто малює ранню музику світлою та безтурботною. Але історія Карло Джезуальдо, князя Венози, руйнує цей стереотип. Подвійне вбивство, скандал, усамітнення, релігійні марення – і музика з такою концентрацією хроматичних дисонансів, що вона й через чотири століття звучить майже авангардно.