Поезія, як це вже неодноразово зазначено, відноситься до інструментів швидкого реагування (на відміну від прози, що вимагає тривалої рефлексії). Не дивно, що зараз ми маємо потужний корпус поетичних текстів, пов’язаних із війною. Але постає нерозривно пов’язане з цим питання: а як, власне, перекладати з мови війни (котра є травматична за визначенням) на мову поезії? Тут ми стикаємося не лише з проблемою опрацювання травми (що неминуче). Справа в тому, що екстремальна ситуація вимагає від відповідального(ної) автора(ки) зміни інструментарію.
В п’ятницю оновлення експозиції відкрилося виставкою фоторобіт полеглого військового і поета Максима «Далі» Кривцова «Далі: Я поверну собі своє життя, обіцяю». Максим – талановитий поет, який встиг потримати у руках свою останню книжку«Вірші з бійниці», але виставку власних фоторобіт він планував, але не встиг закінчити – саме тому деякі з них (всього 24 роботи) супроводжуються фрагментами його віршів, деякі куратори тактовно вирішили залишити так.
Або «Ламент Херсонщини» та «Казка як елемент самопізнання». Щиро кажучи, в нас давно вже не було такого напруженого тижня. Не знаю, як я встигну відвідати те, що варто відвідати, — Марія Галіна, Одеса Дейлі.
