Колеги, в нас останні субота-неділя липня, і це дуже сумно, бо це ж літо… Й воно минає. І повня вже виходила з моря, і день коротшає, і яблука падають… Я навіть боюся казати, але ось-ось зацвіте амброзія. Але наше місто прекрасне як завжди. І завжди є, куди піти теплими довгими вечорами (до речі, в Чорноморську зараз проходить класний фестиваль Виделка-фест, хто може долучитися, раджу), — Марія Галіна, Одеса Дейлі.
Воно просто доганяє літо. А літом краща розвага — це море, подорожі та посиденьки-прогулянки з рідними та друзями. То треба дати перепочинок всім, і собі теж. Але не сумуйте, в вихідні подій буде набагато більше!, — з нами, як завжди, Марія Галіна, Одеса Дейлі.
Минулого тижня, як не дивно, подій, незважаючи на шалену спеку і загалом на певну невизначеність наявної реальності, було багато, то я зупиняюсь на небагатьох, але показових.
Любі друзі, незважаючи на шалену спеку та постійну відсутність світла, в нас навіть до власне вихідних багато всього, і деякі події варті того, щоб звернути на них особливу увагу. Якщо я щось пропустила, то доповнюйте мені, будь ласка, в нас все ж таки екстрим, — Марія Галіна, Одеса Дейлі.
Кажуть, в нас ще не було такої спеки. Але, що дивно, навіть в спеку життя вирує. Ось вам кілька подій на вихідні, переконайтеся самі, — Марія Галіна, Одеса Дейлі.
В нас липень і спека. Кажуть, не типова. А як на мене, хороша добра липнева південна спека. І море тепле. Навіть не хочеться в місто, а хочеться сидіти на пісочку та дивитися на обрій… Тому до речі і подій не так багато. А що до війни… Війна не зазнає сезонів, а так було б класне не думати про те, що небо більше не є безпечним… І взагалі не думати про війну. Але що є, те є. Ну і життя триває незважаючи ні на що, — Марія Галіна, Одеса Дейлі.
Два роки тому життя в місті не те щоб вирувало. Але культурний спротив вже почався – так, Український музичний театр імені В. Василька вже встиг відкритися виставою в укритті «Саша, винеси сміття!» (про це можна прочитати на Суспільному тут), причому певною мірою ця постанова була психотерапевтичною як для глядачів, так і для самих акторів, і це була Подія!!! І ознакою великої довіри до ЗСУ було те, що люди купували квітки за два тижні вперед! За цілих два тижні вперед, хто б міг подумати. Зараз ми замовляли квітки на «Даху Браху» та «Конотопську відьму» м’яко кажучи заздалегідь – і нічого.
