Знаменитий роман Майкла Каннінґема «Дім на краю світу», який вийде у видавництві Лабораторія, — це історія життя друзів, чиї долі то переплітаються, то знову роз’єднуються протягом трьох десятиліть, оголюючи живий нерв цілого покоління — нестримного, щирого і жадібного до всіх утіх життя.
Репортерка Фрея Сінклер завжди знала, що вона не така, як усі. Очікуючи на результати діагностики аутизму, вона вирішує змінити власне життя — звільнитися з роботи в одному з провідних шотландських видань і переїхати до рідного містечка Оркні. Але її плани руйнуються, коли під час зимового шторму на берег дикої Атлантики виносить людські рештки.
Нас вчать, що люди за своєю природою егоїсти й керуються насамперед власними інтересами. Від Макіавеллі до вчень Томаса Гоббса, від Зигмунда Фройда до Стівена Пінкера — коріння цього переконання глибоко сидить у західній думці. Під його впливом формуються гучні заголовки у ЗМІ й визначаються закони нашого життя.
Коли в назві роману є весілля, а замість весілля стається похорон. Коли в назві роману є Настуся, а дівчині дістається дві сцени з десятком реплік: вона не героїня, а епізодичний персонаж, що поволі стає тлом.
Новий соціальний, дебютний (!) роман Ольги Богомаз (запамʼятайте це ім’я) вийшов до Книжкового Арсеналу. Він про те, що хвилює всіх нас — ідентичність, мова, пам’ять та пошуку дому. Це книжка про дорогу та життя людей, яких торкнулася війна. На жаль, неймовірно актуальна. Друга розмова Київ Дейлі на Книжковому Арсеналі з авторкою, Ольгою Богомаз про героїв (і буди б в них прототипи) і ще те, як це взагалі — взяти та й написати свій перший роман.
