Хоча тепла погода на дворі не спонукає киян засиджуватися у приміщенні, Національна філармонія України все ж пропонує слухачам симфонічні концерти, варті вашої уваги у будь-якому разі. Рідко виконувані твори композиторів різних країн, різні виконавські склади та епохи — цього червня репертуар Філармонії напрочуд багатий та різноманітний.
1. Англійська музика і Київський камерний оркестр
Існує стереотип про бідну і нецікаву англійську класичну музику, яка дала світові лишень дрібку шедеврів. Втім це напівправда. Класична музика в Англії розвивалася при своїх, відмінних від європейських, обставинах, а відтак відрізняється від того, що створювалося у континентальній Європі. І найбільш значна відмінність — це орієнтація музичної практики не на аристократію, а на середній клас, а значить демократичність і зрозумілість англійської музики. У ній часто з’являються мелодії відомих всім вуличних пісеньок чи маршів, що звучать при королівських парадах. Також у цій музиці яскраво відобразився менталітет — із англійською ретельністю та любов’ю до порядку. Познайомитися із творами англійських композиторів ХХ століття можна на концерті Київського камерного оркестру, що відбудеться 27 червня. У програмі — музика М. Тіппетта, В. Волтона та Дж. Адамса.
2. Барокова музика і «Київські солісти»
Що ви уявляєте при слові «оркестр»? Десятки музикантів, що грають піднесену музику? Блиск мідних інструментів та грім ударних? Можливо, але так було не завжди. Оркестри у XVII столітті — це невеликий колектив музикантів, що знаходився при певному дворі та міг грати музику для вельмож будь-де: під час трапези, на прогулянці озером чи у театрі. Тож бароковий оркестр — це одночасна гра 15 і більше музикантів. Таким само невеликим складом звучатиме барокова музика у виконанні «Київських солістів» 3 червня. У програмі твори Й. С. Баха та Г. Ф. Генделя.
3. Моцарт і Академічний симфонічний оркестр Національної філармонії України
Від бароко — до класицизму: разом з філармонічним оркестром диригент Антоній Кедровський готує програму, у якій представить різного Моцарта (7 червня). Один — 19-літній юнак, який виривається з-під батькової опіки і сповнений сподіванками на доросле життя. Саме у цьому віці він пише свій Скрипковий концерт №3 (соліст — Андрій Павлов), сповнений світла і чару. Інший Моцарт — молодий 31-річний чоловік, що побачив трохи світу і втілює його у музиці у всій своїй суперечності, поєднуючи вічне і минуще, серйозне та безтурботне — як в увертюрі до опери «Дон Жуан». І зрештою Моцарт, який не має ілюзій щодо навколишнього. Він свідомий різноманітності життя, а втім не певен, що світло завжди перемагає. Таким він постає у «найтрагічнішому творі усього XVIII століття» — своїй Симфонії №40.
4. Українська та іспанська музика і камерний оркестр «Ренесанс»
Українські оркестри часто виконують українську музику, бо хто, як не ми? Але ж у світі існує не лише наша музика — а чи багато ви знаєте оркестрової музики Іспанії? А втім до Києва завітає іспанський диригент Рамон Торрельєдо, який разом із камерним оркестром Маріупольської філармонії «Ренесанс» виконає програму із українських та іспанських творів. І в такому поєднанні виявляється, що всупереч великій відстані між цими країнами, у музиці є дещо спільне — це сплеск щирих емоцій та енергії. Концерт відбудеться 24 червня, на ньому прозвучать твори Д. Бортнянського, М. Березовського, З. Алмаші, М. де Фальї, Х. Туріни, Л. Боккеріні та ін.
5. Американська музика та Київський камерний оркестр
Київський камерний знов знайомить нас із мало знаною музикою різних країн. «Американський експрес» (16 червня) — це миттєве і яскраве занурення у світ американської музики модернізму першої половини ХХ століття. Тут поєднання лаконічності та барвистості, стриманості та емоційності, суміші фольклорних елементів із класичною музикою європейського зразка. Це все робить цю музику легко сприйнятною та запамʼятовуваною. Отож мандрівка Америкою разом із Київським камерним оркестром виглядає так: від енергії та мрійливості Кларнетового концерту Копленда, крізь спокій та піднесеність його ж «Весни в Аппалачах» де він надихається побутом американців, що мешкають коло цих гір, і до стриманої скорботи Адажіо Барбера, котре озивається у слухачів болем втрати — такі асоціації виникають після численного використання цієї музики у зв’язку зі смертю таких видатних особистостей як Франклін Рузвельт, Альберт Айнштайн, Джон Кеннеді тощо.
