Дует «Інша Тиша» — це поєднання поезій Катерини Волошиної й музики Сергія Радзецького. Минулого року учасники дуету, очікуючи на потяг до Києва (це було ще до 24 лютого) занурилися у роздуми про те, як всесвіт зводить павутиння доріг та подій. Тоді вони і замислили новий альбом, з назвою, правильно — «У пошуках Пікассо». Він створювався одразу двома мовами — українською та французькою, записували альбом у Франції, Парижі, Сергій Радзецький та Катерина Волошина розповіли про свої пошуки Пікассо (і взагалі — чому Пікассо) та створення альбому — музики та віршів.
Тема альбому — про сім’ю, дитинство та дорослішання, про самотність та зміни, чому Пікассо?
КАТЕРИНА ВОЛОШИНА: Пікассо говорив, що його картини — це сторінки щоденника. Ми рухаємося одвічним колом: життя-смерть-життя і так далі. Такий уклад піднебесної. Все змінне тут. Нічого сталого. На нас впливають події, персонажі, місця. І щось із того, що цінне —залишається крізь мистецтво. Головне — творити. Я можу притягнути купу ідей та паралелей, але наразі саме цей аспект руху відчуваю найбільше. Пікассо працював густо й емоційно. Змінювалися періоди за періодами, погляди за поглядами, пристрасті за пристрастями. В Іншій Тиші, а зокрема «У пошуках Пікассо», кожен твір — історія. І неодмінно історія про слухача, написана ним самим, прожита ним, схоплена ним за кілька хвилин треку. Це сила, м’якість, абсурдність, експеримент та щира цікавість. Насолода. Концентрація моменту. Свобода. Крізь фарби, крізь ноти, крізь стан, що передають слова.
Що було на початку – вірші чи музика? Як йшла робота над альбомом?
СЕРГІЙ РАДЗЕЦЬКИЙ: Після того як виникла ідея і почався етап створення та організації саме текстової основи. Цей альбом, навіть лише текстами вже самодостатньо відтворює всю ідею. Тому і завдання для композитора було саме підкреслити всі необхідні настрої та емоції. Це як написання своєрідного та ексклюзивного саундтреку до фільму з цікавим різноплановим сюжетом. Створити музику, яка не відволікає, не навантажує слухача, а саме підкреслює все необхідне та допомагає. Музику я створював поступово, знаходячись на гастролях намагався в отелях знаходити час для цього. Ну і фінальний етап вже перед конкретним записом в студії, коли ми з Катериною і спробували поєднати звуки і тексти. Альбом писали в чудова студії митця Armand Amar в Парижі, яка спеціалізується саме на створенні музики до фільмів з етнічними мотивами. Це і підштовхнуло зробити аранжування використовуючи різноманітні етнічні інструменти.
Що за історія про Ніжин та Ольгу?
КАТЕРИНА ВОЛОШИНА: Зазвичай на це питання відповідає Сергій. Але, певно моя черга :)) Ми приїхали на концерт у Ніжин з прекрасною легендою про те, що неодмінно побачимо хоч щось, дотичне до Ольги, дружини Пікассо, яка народилася саме у Ніжині. Зранку Музей Ніжинська поштова станція був зачинений (ми чогось хотіли потрапити саме туди, жартували, що може хоч стільчик якийсь, на якому сиділа Ольга, зберігся). Після концерту розкішні ніжинські бібліотекарки, усміхаючись та даруючи консервовані огірочки, запевнили, що ніякого стільця ми не знайдемо. Очікуючи на потяг, написали концепт альбому. Рух від народження і до смерті. Обов’язково крізь персонажів. Ми не знали тоді, що буквально за тиждень почнеться активна фаза війни, що за кілька місяців ми будемо їздити світом та нагадувати про Україну, що майже за рік запишемо альбом у паризькій студії українською та французькою мовами і пройдемо крізь лабіринти вулиць, якими точно ходив дивний та талановитий Пікассо разом із дружиною Ольгою. Бо ніколи не знаєш.
Слухаємо разом альбом
01.В ПЕРШОДЖЕРЕЛІ
КАТЕРИНА ВОЛОШИНА — Один з найулюбленіших віршів, який завжди просять читати на зустрічах.
СЕРГІЙ РАДЗЕЦЬКИЙ — Медитативна музика. Звуковий простір який має занурювати саме у той момент зміни стану перебування.
02.РОСТИ У ЩАСТІ
КАТЕРИНА ВОЛОШИНА — Текст, який чи не найпростіше переклався французькою. Дуже люблю музику.
СЕРГІЙ РАДЗЕЦЬКИЙ — Світла та прозора композиція. Саме такі безтурботні миті щастя в Ля мажорі в танцювальному розмірі 6\8 і були в основі цього музичного рішення. Допоміг втілити музичний задум і мій брат Дмитро Радзецький, який вдало виконав необхідні партії звуками вібрафону та вурліцеру.
03. НЕ ЗАКОХУЙСЯ
КАТЕРИНА ВОЛОШИНА — Складна композиція. Цікава та потребує неабиякої концентрації під час виступу.
СЕРГІЙ РАДЗЕЦЬКИЙ — Тут своєрідний музичний виклик. Спроба дуже обережно намалювати звуками різних музичних стилів юнацький період. З усіма його особливостями. Тут і фанк і агресія, закоханість і суворість, ліричність і драйв.
04. МИ БЕЗМЕЖНІ В МОРІ
КАТЕРИНА ВОЛОШИНА — По музиці мій фаворит. Не можу наслухатися. Вірш чудовий, та ж надзвичайно
складно було його перекладати французькою.
СЕРГІЙ РАДЗЕЦЬКИЙ — В моєму музичному розумінні, море саме так і звучить. М’яко затягуючи в свій ритм пульсації води і хвиль. Бас-флейта чудово доповнила необхідний інтимний настрій композиції.
05. СВЕТР
КАТЕРИНА ВОЛОШИНА — Давнішній текст. Якось так скочив в альбом і зостався. Бачила його по музиці і по настрою абсолютно інакшим, ніж зробив Сергій. Але довірилася і дуже задоволена результатом.
СЕРГІЙ РАДЗЕЦЬКИЙ — Єдина композиція альбому де можна почути як я співаю. Чомусь саме через наспівування вирішив відтворити ту запропоновану віршем атмосферу.
06. ЯК ТОБІ ІЗ СОБОЮ
КАТЕРИНА ВОЛОШИНА — Тут тонко і красиво. Надтонко і дуже красиво. Світла футуристична печаль.
СЕРГІЙ РАДЗЕЦЬКИЙ — Тут вирішили обмежитись самодостатнім звучанням лише бас-гітари. Особливо приємно виконувати цей твір на концертах. Гармонія та теплий звук надають необхідного релаксу всім хто слухає та шукає відповідь на це питання (в назві треку)
07. ЗЛЕВКА
КАТЕРИНА ВОЛОШИНА — Довго думала, як зобразити діалог. А потім все склалося саме собою. Як це зазвичай й буває.
СЕРГІЙ РАДЗЕЦЬКИЙ — Це радіоспектакль. Мовчазні роздуми з побутовою атмосферою, тут ці звичайні звуки втілені у якості музики тиші. Дихання простору в приміщенні і за вікном органічно розчиняється в геніальній Арії Йогана Себаст’яна Баха.
08. НАЙВИЩИЙ ДАР
КАТЕРИНА ВОЛОШИНА — Найщиріший вірш про мого дідуся, який пішов саме так. По музиці — ідеальне кіно. Повага Сергію та захоплення його талантом.
СЕРГІЙ РАДЗЕЦЬКИЙ — Концептуально це головний твір альбому. Світлий та сумний одночасно фінал життєвого сюжету. Дуже багато розмірковував як саме музично втілити цю важку легкість моменту. На допомогу прийшов звук вірменський інструмент дудук. На якому геніально грає наш давній друг Армен Костандян.
09. ФІНАЛ
КАТЕРИНА ВОЛОШИНА — Відголосок нашого міні альбому «Все й ніщо», який був створений для цікавого візуального проєкту, що поки не відбувся. Але, усе іще попереду.
СЕРГІЙ РАДЗЕЦЬКИЙ — Тут багато етніки та чудових інструментів. Спірально поєднуючий трек кінця з новим початком. Можна після фіналу нон-стопом одразу знову входити в прослуховування першого віршу «В ПЕРШОДЖЕРЕЛІ» бо саме ця побудова альбому демонструє наш погляд на концепцію життя!
Альбом «У пошуках Пікассо» тут
Фото: Ilya Ilyich Oblomov
