Жовтневі поети

Жовтневі поети

Тадеуш Ружевич, Агнєшка Осецька, Пйотр Лахман, Б’янка Роландо, Ілона Вітковська, Єжи Лау та Збіґнєв Герберт — сім поетів Польщі, які були народжені  в жовтні, переклад Наталії Бельченко.

Тадеуш Ружевич

Народився 9 жовтня 1921 року в Радомсько, помер 24 квітня 2014 року у Вроцлаві.

Як добре

Як добре Можу збирати
Ягоди в лісі
Думав
Немає ні лісу ні ягід.

Як добре Можу лежати
В затінку дерева
Думав дерева
Вже не дають тіні.

Як добре Я з тобою
І так моє серце калатає
Думав людина
не має серця.

Агнєшка Осецька

Народилася 9 жовтня 1936 року у Варшаві, померла 7 березня 1997 року у Варшаві.

* * *
Стовбичити
в непоказній сукенці
та милуватися, як ти дихаєш.
Таким був мій план.
Однак виявилося, що потрібно
сяяти, блискотіти, вібрувати,
фонтанувати думками та ідеями,
бути кимось,
мати голову на в’язах,
на голові кучерик,
над кучериком німб,
над німбом птаство,
для птаства зерно,
на зерно гроші,
гроші за музику,
музику за тебе,
за подих
і за непоказну сукенку.

Пйотр Лахман 

Народився 21 жовтня 1935 року в Гливицях.  

Метаморфоза

Гляйвіц-Гливиці
перейменований в той
самий день
коли він 
під новою вивіскою
відчув свободу
іншого існування
набрався впевненості
не в собі
невинний
і ново
народжений
почав квилити
польською

Б’янка Роландо 

Народилася 22 жовтня 1979 року у Варшаві.

У павільйоні біля озера якісь вогні
(незалежно від пори року)

Невелика барка прошкрябана майже сухим пензлем
все-таки зуміла впіймати цей легкий порух хвилі та сповістити
що можна ще напитися вина в тимчасовому павільйоні
Попіл і пил чекання треба здмухнути як темряву
тоді оголять келих (але повільно-повільно), це твій рукопис

Ілона Вітковська

Народилася 24 жовтня 1987 року в Єленій Ґурі

магнетизм ран

ми вже пили навіть за ненависть. попіл – безплідний.
нарешті я йду геть.

найгарніше, що ти бачив у житті: як тепер я йду з цими ранами

не направду йду

обманюю спиною

Єжи Лау

Народився 28 жовтня 1917 року в Омську, помер 10 березня 1970 року у Варшаві.

Сиджу як в’язень
у підвалі часу
за ґратами годин

Чую як жере моє тіло
невблаганний короїд

Якби я міг кинути йому тіло
на поїдання
і зберегти думки
винести їх на волю
нечутно втекти
з цієї клітки
зіркою в космос
і зробитися майбутнім
і минулим 
одночасно

Збіґнєв Герберт

Народився 29 жовтня 1924 року у Львові, помер 28 липня 1998 року у Варшаві.

Постій

Ми зупинилися в містечку господар
наказав стіл винести в сад перша зірка
запалала й згасла ми ламали хліб
чути було цвіркунів у вечірній лободі
плач але це був плач дитини а також вовтузіння 
комах людей жирний запах землі
ті які сиділи спиною до стіни
бачили – ліловий зараз – пагорб із шибеницями
на стіні густий плющ екзекуції

їли ми багато
як завжди тоді коли ніхто не платить
Підтримайте нас, якщо вважаєте, що робота Дейли важлива для вас

Возможно вам также понравится

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *