Меланхолійна балада на слова Сергія Жадана від «ТЕЛЬНЮК: Сестри».

«Люди самотні» — це друга пісня, написана сестрами Тельнюк на поезію Сергія Жадана. Хоча тексти були обрані окремо один від одного, вони зовсім не випадково емоційно споріднені, об’єднані в умовний музичний диптих. Межовий стан пошуку і втрати попередньої композиції «Сніг» досягає кульмінації у новому синглі, а почуття туги, так відоме кожному з нас, розриває серце. Ця пісня про те, що інколи треба зректися всього, щоб нарешті віднайти тепло і надію там, де, здається, панує вічна самотня зима.

Леся Тельнюк: «Вірш Сергія Жадана притягує якоюсь особливою теплотою та людяністю. Відчуття зсередини цієї самотності щемом пронизує серце і хочеться дати надію – «щось радісне і печальне» – кожній одинокій людській душі. Нехай ця «маленька балада про надію» відкриє наші серця назустріч одне одному. Це так просто…». 

Галя Тельнюк: «Люди! Печальні й щасливі, самотні й веселі, не зволікайте, поспішіть обійняти ближнього свого, дати йому надію й тепло, щоб не було запізно…».

«Люди самотні» доступний для прослуховування на всіх потокових платформах.
Авторка ілюстрації Ярина Саєнко