12 лютого у Національній філармонії України Київський камерний оркестр представить концертну програму «Мрія про свободу», присвячену пам’яті Героїв Небесної Сотні. Соліст – Дмитро Ткаченко (скрипка), за диригентським пультом – Наталія Пономарчук. 

Весь лютий проходить для нас під знаком пам’яті про загиблих на Майдані взимку 2014-го (офіційно день вшанування жертв Революції Гідності в Україні – 20 лютого). В одній тільки столичній філармонії таких концертів-присвят у цьому місяці заплановано три. Серед них – концерт Київського камерного.

Добираючи програму концерту, головна диригентка оркестру Наталія Пономарчук зупинилася на творах композиторів Балтики (Литви й Латвії), а саме на музиці Освальдаса Балакаускаса й Петеріса Васкса. Вибір дещо нетрадиційний, як для такої оказії, але життєвий і творчий шлях обох мистців так чи інакше пов’язаний з Україною. Балакаускас, один із патріархів литовської сучасної академічної музики, у 60-ті навчався у Київській консерваторії. Спершу у класі Бориса Лятошинського (де з невеликою різницею у часі навчалися Валентин Сильвестрова, Леонід Грабовський, Віталій Годзяцький, Володимир Загорцев, Володимир Губа, Євген Станкович, Іван Карабиць), а потім – у класі Мирослава Скорика. Тож Балакаускас – у певному сенсі представник київської композиторської традиції, передусім того її сегменту, що зорієнтований на авангард.

Стосовно Васкса, нині провідного 75-річного латвійського композитора, то він іще в 1970-х побував у Львові, мандруючи автостопом до Карпат. Відтак – приїжджав на запрошення місцевої Спілки композиторів; був почесним гостем фестивалю сучасної музики «Констрасти». Неодноразово приїздив і до Києва, останнього разу – у вересні 2019 року: у Національній філармонії відбулася українська прем’єра його Концерту для альта і камерного оркестру у виконанні Максима Рисанова та Ансамблю «Київські солісти». 

Втім, твори Васкса, як і Балакаускаса загалом не часто звучать у виконанні українських музикантів. 

Тематичним центром анонсованого концерту стане, звісно ж, «Молитва про Майдан» Балакаускаса. До речі, цей оркестровий твір, створений того-таки 2014-го, вже не вперше прозвучить у Києві, його виконували, зокрема, Національний симфонічний оркестр під орудою Володимира Сіренка та оркестр «Kyiv-Classic» під проводом Германа Макаренка. Драматична 5-хвилинна композиція тримає слухача в напрузі від першої до останньої ноти. 

Два твори Васкса, що доповнять програму, хоч і не про Майдан, але за своєю тональністю, емоцією цілком відповідають настрою всього концерту. Симфонія «Голоси» створена 1991-го, коли країни Балтики отримали незалежність. Музика немовби пронизана якимсь хворобливим очікуванням, мріями й надіями про свободу, що проривається, з одного боку, крізь непевність та страх, а з іншого – базується на непохитній вірі. «…Новий початок був важким, – писав автор у примітці до цього твору. – Симфонія говорить про мої найсуттєвіші, найзначніші теми. Про життя. Про вічність. Про совість». 

Про свій медитативний Скрипковий концерт «Tala gaisma» («Далеке світло») Васкс говорив, що це «ностальгія з відтінком трагедії». Твір створено 1997-го для знаменитого скрипаля Гідона Кремера. Одним із поштовхів для Васкса стало прочитання книги Кремера «Фрагменти дитинства». Кремер і Васкс навчалися в одній школі (Ризькій музичній школі імені Еміля Дарзіня).«Але по-справжньому ми зустрілися лише зараз у музиці», – казав Васкс. Сольна партія у цьому концерті надзвичайно віртуозна і вагома, в сенсі смислового навантаження (тут аж три розлогі каденції); якби не «економні» репліки струнних, можна було би подумати, що це самодостатній твір для скрипки соло. Солістом у нинішньому концерті буде киянин Дмитро Ткаченко. 

Програма:

Йонас Освальдас Балакаускас. «Молитва про Майдан»

Петеріс Васкс. Симфонія «Голоси» для струнного оркестру

Концерт «Далеке світло» для скрипки і камерного оркестру

• Що: Концерт Київського камерного оркестру
• Коли: 12 лютого 2022 року, 19.00
• Де: Національна філармонія України
• Квитки тут

Текст: Олеся Найдюк