Проговорювати, показувати, доносити – собі, суспільству, світові: рецензія на виставку «Ті самі слова» у київській галереї мистецтв «Лавра».

30 червня 2023 року у київській галереї мистецтв «Лавра» відбулося відкриття великого проекту «Ті самі слова». Його кураторка, Анна Верещака, об’єднала десятьох українських художників та художниць, аби акцентувати на істотній ролі культури та мистецтва у полілозі існуючих в країні екосистем – політичної, економічної, соціальної тощо. Це підкреслює і благодійна мета проекту, а саме – кооперація з фондом «Вільні». Зібрані кошти з проданих квитків будуть передані цьому фонду для покупки турнікетів полку «Азов».

Проект «Ті самі слова» надихає знайомитися з творчістю сучасних українських митців та говорити про неї глобальній аудиторії з силою, співзвучною переданим повідомленням, втіленим у представлених творах. Анна Верещака зазначила у супровідному тексті до виставки: «Це ті самі слова, які тобі треба було почути. Це те, що називають «культурний фронт», він не говорить прямими словами, але він говорить, і це дуже важливо. Мистецтво не зобов’язане висловлюватись прямо, але зобов‘язане говорити, і я дуже рада, що воно не мовчить, в умовах складних, не мовчить». 

Попри цілком влучну та раціональну тезу, не можна не зауважити певний дисонанс, що виникає при використанні фрази «культурний фронт». Звісно, сьогодні вирішення мовних питань, культурна та освітня діяльність (у пост-колоніальному вимірі) є дієвим способом боротьби з російською пропагандою. Робота у кожній окремій галузі є частиною великого суспільного механізму, який невпинно працює. Проте формула застосованого слова «фронт» накладає на воєнний дискурс багато смислових нюансів. Адже фронт – це в першу чергу оборона позицій, знешкодження ворога і контрнаступ. Розділяти ці виміри не означає знецінювати їх. Тому досвід культурної, освітньої чи мовної боротьби радше ідентифікувати як міцний «тил».

Разом з тим, шляхом урізноманітнених художніх висловлювань, репрезентовані твори збудовують платформу, яка дозволяє відчути потужну енергетику сучасної української мистецької сцени. Мітя Фенечкін, Данік Манжос, Максум, Feros, Anna Veriki, Олексій Абрамов, Валентин Лапшин, Володимир Семків, Dilcone та Софія Рибак представили в експозиції свої роботи – живописні полотна, скульптури та інсталяції. Варто наголосити на архітектоніці їх розташування у просторі галереї. Усі роботи розміщені по колу, завдяки чому вдало підкреслено взаємозалежність, взаємозумовленість компонентів всередині одного цілого. Ця метафора апелює до різнорідності та, водночас, єдності українського суспільства. 

Продемонстровані художниками роботи провокують провести невидимі лінії сенсів між кожною з них. Ці лінії знаходять свій перетин посередині виставкової зали, де розташовано центровий об’єкт експозиції – “Крихкість” (Софія Рибак, 2023). Представлений твір втілює образ трьох ембріонів, розташованих у сплетеному гніздечку, та відображає тендітний стан вразливості. “Крихкість” – це рефлексія над нестабільним становищем світового порядку, що впливає не лише на загальний контекст, але й стосується кожної людини особисто: її фізичного тіла, психіки та свідомості.

Також, у проекті беспосередньо взяла участь і його кураторка Анна Верещака – мультидисциплінарна мисткиня, що здебільшого працює у техніці живопису. Тут вона презентувала два нових полотна «Сон в саду» (2023) та Gardener (2023). У її роботах поєднані класичний живопис, наївне мистецтво, гра білого, чорного, червоного кольорів та тіней. За допомогою образів та додатково нанесених надписів авторка розповідає свою історію, транслює відчуття, привідкриває завісу особистих символів. Її творчість – це вивчення самої себе, тої, що з готовністю приймає життєві виклики.

Загалом, «Ті самі слова» – це вдалий проект, що реалізує свою основну мету: через мистецтво передати особисті почуття та настрої суспільства під час воєнного періоду. Цей інструмент, будучи простим і складним водночас, фіксує потужну українську культурну силу, яка здатна висловлюватися про це та проникливо показувати усе нутро світові.

Авторка тексту

Історикиня мистецтв, арт-менеджерка галереї Imagine Point 

Інна Каленська

Виставку можна відвідати до 30 липня за адресою вул. Лаврська, 1