Танець існує стільки, скільки існує людство, адже основа танцю – ритм – основа життя. Складно сказати, коли виник танець, але найархаїчніша форма танців була елементом ритуалів, церемоній, а також любовних ігор. Професіоналізація танцю випадає на кінець ХVІ початок XVІІ століть. Цей рух заявив про себе спершу в Італії, а відтак отримав свій подальший розвиток у Франції завдяки традиції балетів при дворах вельмож. Від того часу танцювальні елементи зустрічаються у творчості ледь не кожного професійного композитора.

«Танці та контраданси» – назва другого у цьому сезоні концерту Державного естрадно-симфонічного оркестру України на чолі з його теперішнім головним дириґентом Луїджі Ґаджеро. Перший відбувся наприкінці лютого, на якому публіці було представлено програму із творів Йозефа Гайдна, Фелікса Мендельсона, Вольфанга Амадея Моцарта і Максима Березовського. 

Цього разу темою програми є Франція, але нам пропонують музичну подорож у часі – від Бургундії-Франш-Конте ХVІІІ століття, де народився Жан-Філіпп Рамо, яскравий представник пізнього бароко, до Парижу першої третини ХХ століття, де у 20-і роки розпочав свій творчий шлях композитор Артур Онеґґер, один із членів групи «Французька шістка». 

Назва концерту радше метафорична, адже, крім крайніх двох творів програми, Сюїти з опери-балету «Галантні Індії» Рамо та знаменитого «Болеро» Равеля, створеного на замовлення Іди Рубінштейн, танців як таких не буде. Ще Равелева «Матінка гуска» починається із Павани (павана – урочистий повільний танець, поширений в Європі епохи Відродження, покликаний супроводжувати різні форми святкової церемоніальної ходи). Щоправда, завдяки ніжним переливам арф ця музика нагадує більше колискову, аніж танець. 

Рапсодія для кларнета з оркестром імпресіоніста Клода Дебюссі, написана в 1909-1910 роках, сповнена характерної для композитора живописності, мрійливості, «магії». За характером нагадує його «Післяполудневий відпочинок Фавна». Тільки, судячи із віртуозної партії кларнета, головний герой тут посідає більш активну позицію. 

«Pacific 231»Онеґґера – один з найяскравіших в історії музики прикладів музичного конструктивізму. Цей твір, поруч із вокальним циклом «Сільськогосподарські машини» Даріуса Мійо, «Заводом» Олександра Мосолова представляє тенденцію урбанізації, «індустріалізації» в мистецтві. Але якщо ритм, рух загалом – синонім танцю, то тут, безперечно, є відчуття пульсації, «дихання» грузного, вагою у 300 тон, локомотиву, який поступово набирає обертів, скрипить і крекче і, зрештою, неспинно летить зі швидкістю 120 кілометрів на годину.

Текст: Олеся Найдюк

Фото: Zhenia Perutska

Програма концерту:
Жан-Філіпп Рамо. Сюїта з опери-балету «Галантні Індії»
Моріс Жозеф Равель. Матінка гуска (оркестрова версія)
Артур Онеґґер. Pacific 231
Клод Ашіль Дебюссі. Рапсодія для кларнета з оркестром
Моріс Жозеф Равель. Болеро

• Що: Концерт Державного естрадно-симфонічного оркестру
• Коли: 17 березня. 19:00
• Де: Будинок звукозапису Українського радіо, вул. Л. Первомайського, 5в.