Український театр рефлексує про війну. У Національному драматичному театрі імені Івана Франка у грудні пройшла прем’єра політичної антифашистської п’єси Бертольда Брехта «Кар’єра Артура Уї, яку можна було спинити», режисер Дмитро Богомазов.
На початку грудня британський театр Фінбороу (Finborough Theatre) показав у Києві виставу Pussycat in the Memory of Darkness («Кицька на спогад про темінь») Неди Нежданої у перекладі англійською Джона Фарндона, показ вистави у Києві організовано ProEnglishTheatre of Ukraine. Про те, як створювався незалежний професійний англомовний театр України Kyiv Daily розповив режисер Алекс Боровенський. Зустрічаємося, Алекс починає
«Не треба боятися української класики» — переконаний театральний режисер Іван Уривський, який майстерно осучаснив на сцені відомі твори українських драматургів. Вистави Уривського йдуть у театрах Києва, Одеси, Львова. Віднедавна також і на сцені Канунаського національного драматичного театру (Литва), там він поставив «Землю» за Кобилянською. Про співпрацю з литовськими колегами, актуальність української класики за кордоном, а також про крайню прем’єру у Національному драматичному театрі Франка «Калігула», Іван Уривський розповів Kyiv Daily.
У Драматичному театрі Алєксандра Венґєрка (Білосток, Польща) на початку грудня вийшла прем’єра Inwazja / «Вторгнення» головної режисерки київського Театру на Лівому березі Тамари Трунової. Історія про українських жінок, які знайшли безпечний прихисток у Польщі, але відчуття дому набагато міцніше за будь-який комфорт.
З 5 січня у прокаті йде історична драма «Щедрик». За сюжетом напередодні Другої світової подружжя Іванюків з 6-річною донькою Ярославою переїхали до Івано-Франківська. В той час це українське місто належало Польщі і називалось Станіславів. Винаймають частину будинку в єврейської родини. По сусідству з ними оселяється також польська сім’я. 1939-го Галичину захоплює Червона армія. Більшовики окупацію заходу України називають “освобождєнієм”, переслідують поляків. Іванюки прихистили у себе 6-річну доньку сусідів Терезу. 1941-го на імперію Сталіна напала гітлерівська Німеччина. Викладачка співу Софія Іванюк стає мамою і для двох єврейських дівчат, чиїх батьків убили нацисти. Її чоловіка Михайла – колишнього січового стрільця, члена Організації українських націоналістів – німці розстрілюють. 1944-го в місто повертається радянська влада. Українка прихистила німецького хлопчика Генріха. НКВД арештовує Софію. Про фільм розповідає режисерка Олеся Моргунець-Ісаєнко.
Чи варто зараз ставити вистави про війну — питання суперечливе, але український театр рефлексує на різних рівнях. Прямо чи опосередковано режисери намагаються актуалізувати якщо не забуті твори, то принаймні продкуюючи нові акценти.
22 грудня відбудеться онлайн прем’єра в Ураїні, показ хореографічної вистави VONA. Проєкт створено в колаборації з всесвітньо відомим театром Піни Бауш за підтримки Гете інституту в Україні.
З 1 грудня в національному прокаті йде українсько-італійський фільм «Коза Ностра. Мама їде». Комедія розповідає про українку, яка стала хатньою робітницею в будинку мафіозі.
