Врятуй цифрового себе

Data CTRL Centre

30 жовтня у Центрі сучасного мистецтва М17 відкрилася виставка Data CTRL Centre, що являє собою результат спільних намірів Goethe-Institut Ukraine, міжнародної громадської організації Tactical Tech та науково-популярного журналу «Куншт» сприяти цифровій просвіті та просуванню ідей безпеки в Інтернеті. 

Проект має на меті підвищити стурбованість та усвідомленість людей щодо питань маніпуляцій і вкидів у соціальних мережах, недбалого та легковажного поводження з персональною інформацією, обману та шахрайства в Інтернеті. У 2020 році всі навколо збирають на вас дані: пошуковики і соціальні мережі, банки та мобільні оператори, портали державних послуг і кур’єрські сервіси. Що можна дізнатися про вас в Інтернеті? Ім’я, стать, вік, номер банківської карти, суму грошей на рахунку, а ще купу цифр і фактів, які ви і самі не згадаєте. Бази даних, скани документів, записи відеозустрічей та індивідуальні досьє продаються за безцінь у DarkNet, тому організатори виставки, виступачи категорично проти цифрового хаосу, фейків, кібератак та викрадення інформації, двома мовами закликають закликають “Відновити контроль над даними! / Restore control over data!”.

Оточені інформаційним шумом

При вході на перший поверх виставки з’являється відчуття перебування у нутрощах електронно-обчислювальної машини. Звідусюди звисають кабелі та динаміки, синім, червоним та зеленим миготять роутери і ліхтарики. Поліморфна комп’ютерна анімація, спроектована на стіну, крутиться навколо власної осі, постійно змінюючи свою химерно конфігурацію, кінець кінцем консолідуючись у впізнаваний fb-шний лайк — ультимативну валюту сьогодення. На протилежній стіні зустрічаємо шість розбитих комп’ютерних екранів, на кожному з яких відтворюється візуально спотворений через фізичні пошкодження відеозапис морського прибою. Це робота арт-групи SVITER, яка як і декілька інших експонатів на виставці, розкриває потенціал інформаційних маніпуляцій.

Розвиток цифрових технологій приніс свободу комунікації та миттєвої передачі повідомлень, утворив поле нових фахових компетенцій, однак разом з тим встановив чимало обмежень, пасток і оманливих пропозицій. Підвищивши комфорт і темп життя, він разом з новими послугами та товарами породив нові проблеми і ризики. Тематично виставка розділена на 3 секції, кожна з яких опікується своїм аспектом безпеки в Інтернеті і містить як інтерактивні технічні експонати, так і арт-об’єкти.

Секція Data концентрується на технологіях збору даних та етиці їхнього використання. Тут йдеться про геолокацію, яку ми забуваємо вимкнути, теги, кукі і таргетовану рекламу, які так дратують і заважають, статистики та звітності світових суперкорпорацій: Facebook. Google, TikTok тощо. В грі на одному з планшетів можна дізнатися про еволюцію всім відомої Captcha (як, до речі, є абревіатурою: Completely Automated Public Turing test to tell Computers and Humans Apart)  — від простих тестів на розрізнення реальної людини та спам-бота у 2000 році до reCAPTCHA, яка використовує вдосконалений механізм та адаптивні завдання з метою превенції зловживань на веб-сайтах. І навіть її після тисяч тренувань стають здатні обходити сучасні програми штучного інтелекту.

Секція Cyber Security наочно показує принципи роботи технологій VPN, двофакторної автентифікації тощо. Тут йдеться також про соціальну інженерію та зловмисне управління людьми, як наприклад в експонаті про шлюбні агентства та Інтернет-романи. Тут відвідувачам пропонується вгадати, чи є акаунт тієї чи іншої дівчини правдою або фейком.

Data CTRL Centre

Ще одним об’єктом на виставці є інтерактивна детективна історія зникнення такого собі Гаррі Бранта. У цьому розслідуванні потрібно у ролі журналіста-розслідувача відшукати моряка далекого плавання. Процес гри доводить, наскільки легше віднайти особу за слідами на сайтах й у соціальних мережах, аніж здійснювати дедуктивний пошук у реальному світі. Ця історія показує, що цифрові сліди простіші у знаходженні та зчитуванні, аніж традиційні криміналістичні докази. 

Німецький художник Арам Бартхолл створив іронічну мистецьку роботу “Forgot your password?”, для якої використав 4,6 мільйонів паролів, що потрапили у публічний доступ внаслідок зламу LinkedIn у 2012 році. Він роздрукував усі паролі у вигляді кількатомної збірки. У світі, де пароль до акаунту президента США можна підібрати з п’ятої спроби, ідеї кібербезпеки видаються більше ніж релевантними.

Секція Post Truth демонструє монструозну силу фейкових новин. Їх буває складно вирізнити серед правдивих повідомлень, вони катастрофічно швидко поширюються. вони цікавіші за реальні новини, до того ж post factum їх майже неможливо ефективно спростувати. Політична пропаганда, втручання у вибори та дезінформація стають нормами нашого повсякдення. Атмосфера у цьому блоці нагадує естетику фотографій Бориса Михайлова з серії “Парламент”, якою він представляв Україну на 57-й Венеціанській бієнале, або ж фотокнигу “NA4JOPM8” фотографа Ігоря Чекачкова. Це світлини з дефектами на кшталт битих пікселів або електромагнітних дуг-збоїв, світлини, присвячені недолікам у сприйнятті, спотворенням та постправді, що виникають на екрані зламаних девайсів.

Data CTRL Centre
Інтерактивна гра «Погані новини»

Звісно, це не перший кураторський проект про сучасні технології масових комунікацій. До прикладу, рівно рік тому відбулася Чорна хмара – Київська бієнале 2019, у межах якої було презентовано кільканадцять мистецьких робіт авторів та авторок зі всього світу, які працюють над вивченням взаємозв’язків між технологіями, політикою та екологією. 

Дзеркало, що не показує обличчя

Робота південнокорейського мистецького дуету Shinseungback Kimyonghun — це унікальне дзеркало, яке уникає погляду того, хто прагне зазирнути до нього. У такому дзеркалі можуть відбиватися самі лише «безликі» обличчя. Цей експонат — розмірковування над культурними значеннями дзеркала у різних народів, його містичною ритуальністю та давнім людським страхом відображень. У взаємозв’язку з виставкою робота також активує поняття анонімності, face id, захоплення міміки обличчя тощо.

На виставці працюють дуже привітні та повні ентузіазму медіаторки, обізнані про зміст експонатів та раді розказати і показати більше. Серед іншого, вони інструктують про правила взаємодії з Data Detox Bar — спецальної зони, де пропонується звернути увагу на власну цифрову гігієну. Тобто проаналізувати, чи грамотно ви споживаєте інформацію, наскільки ви залежні від свого смартфону і чи не перевантажуєте свій ментальний добробут надвикористанням гаджетів. 

При цьому наявні в арт-центрі ігри та додаткові матеріали також доступні на сайті виставки, інтерфейс якого нагадує лютеранський адвент-календар. Зазвичай це листівка або картонний будиночок з віконцями, кожне з яких містить цукерку, фігурку, записку з побажаннями тощо. Онлайн-версія проекту Data CTRL Centre пропонує відвідувачам корисні гайди, інфографіки та конкурси про алгоритми соціальних мереж, фішинг, протиправний контент тощо.

Другий поверх виставкового простору приділений серії “Комп’ютерні віруси” відомого українського художника Степана Рябченка. Це принти цифрових робіт, які автор почав створювати ще наприкінці 2007 року. Візуалізовані ним комп’ютерні віруси, їхні естетичні образи стали неймовірно актуальними у тривожні часи пандемії коронавірусу COVID-19, а в контексті розглянутого проекту їх можна тлумачити як фантазію щодо фізичного вигляду невидимих та підступних ворогів людства. Шкідливі програми оригінально існуюють як безтілесні інфекційні malware-агенти. Проте у фантастичному баченні художника вони отримують матеріальні тіла і завдяки комп’ютерній анімації рухаються під космічне звучанням з динаміків, яке нагадує Synthwave. 

Data CTRL Centre

Загалом, проект за своєю суттю є сигнальним застереженням для суспільства  та надолуженням упущених освітніх стратегій (в Україні досі немає шкільних занять з медіаграмотності, а інформатика зводиться до роботи у текстових редакторах і таблицях — у найкращому випадку). Експонати ж якраз містять посили про те, що зараз на часі, і звертаються до кожного, хто щодня користується смартфоном щонайменше декілька годин, показуючи, як прості звички допомагають піклуватися про власне психічне здоров’я та спокій, а також критичне мислення, репутацію, фінансову безпеку тощо. Виставка являє собою певне соціально-технологічне дослідження, що інтегрувало у собі здобутки різних наук, а також мистецькі об’єкти.

Хоч в Україні і діє створена 6 років тому Кіберполіція, до визначених законом завдань якої входить не лише протидія кіберзлочинам, але й завчасне інформування населення про появу і ризики новітніх кіберзлочинів, однак варто залишатися пильним і розраховувати насамперед на самого себе. Знати, як захистити свою конфіденційність, не стати жертвою шахраїв і розпізнати фейкові новини — це засадничі навички людини, зануреної в Інтернет речей та вимушеної жити, працювати та підтримувати соціальні контакти у постфінормаційному сусільстві.

Вхід на виставку вільний із врахуванням карантинних обмежень.

Текст: Андрій Мирошниченко

  • Що: виставка «Data CTRL Centre» 
  • Коли: з 30 жовтня по 22 листопада; графік роботи: пн-пт з 11:00 до 21:00
  • Де: Центр сучасного мистецтва М17,  вул. Антоновича, 102-104.

Возможно вам также понравится

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *