23 серпня в Docker-G pub вперше в Києві з повноцінною програмою виступить рівненський альт-поп гурт «Енджі Крейда». Складається з двох музиканток — Анастасії, яка поки не хоче нічого про себе афішувати, і власне Енджі Крейди.
З 2018-го остання грає в легендарному рівненському колективі «Брем Стокер». За нею труба, кнопковий акордеон, синтезатор. 2020-го прийняли рішення спробувати Крейду в якості вокалістки. За день написали першу пісню і зняли кліп. Виклали в мережу. Псевдонім – це компіляція з імен, яким Крейду називають друзі та в сім’ї.
В 2021 році музикантка увійшла до складу ще одного гурту «Діти Підземелля». На початок 2022-го у Крейди був готовий її особистий альбом. Планували тур по клубним майданчикам України, але через повномасштабний напад Росії не вийшло.
Енджі живе у Попільні на Житомирщині. Півтора тижня чекав, коли повернеться у Рівне на репетиції. У рідному селищі співачки кепський зв’язок – не вийшло б нормально поспілкуватися.
— Маленькі герої
Своїми кістками
Будують майбутнє
Моє із вами.
Батько – Бандера,
Мати – Україна.
Заснула мати,
Втратила сина, — наспівує Енджі Крейда мені в слухавку.
— Це наша пісня «Я і ти», — розповідає. — Минулого року увійшла у мистецький проєкт «Так Працює Пам’ять», де вшанували Даню Дідіка. 15-річного хлопця вбили під час Маршу єдності в Харкові 23 лютого 2015-го. Проєкт започаткував журналіст і письменник Руслан Горовий. З його дружиною Людмилою були знайомі заочно. Дружили на фейсбуці.
Про вашу композицію «Враже» на слова Горової вже кажуть «пісня, яку бояться росіяни».
— Прочитала вірш Людмили у неї на сторінці. Зрезонував з моєю ненавистю до орків. Бо по-іншому цих нелюдів важко назвати. Прийшли вбивати, красти моє, ваше. Руйнують наш дім.
Заспівала слова Горової під баян. Для мого голосу було зручно. Виплеснула всі переживання, емоції від перших місяців війни.
Особливо спочатку було важко. Думаєш, навіщо та музика, до інструментів навіть не підходиш. Але поступово з’явилося усвідомлення, що у нас, музикантів, свій мистецький фронт. Маємо підтримувати воїнів, всіх українців.
Перед цим ще й випустили свою версію народної «Батько наш Бандера».
— У батьків у селі мені і моїй 9-річній сестричці Ярославі було дуже лячно. І в той же час хочеться перемоги! Не миру, а саме перемоги! Як у цій пісні, коли воїн заспокоює матір, що втрата руки та ноги — це не страшно, головне, щоб ворог був вбитий!
Ярослава мені дуже допомогла в запису цієї пісні. І не дивлячись на те, що пісня сумна, а у мене всі сумні, вона про перемогу.
На фестивалі «Тарас Бульба» з «Діти Підземелля» колись співали разом із фронтменом гурту «Вій» Дмитром Добрим-Вечором один із його хітів. Хто ще з вітчизняних виконавців надихає?
— Напевно, легше сказати, хто мені точно не подобається. Розчарувалась у Jerry Heil. Починала як цікава співачка, а зараз перетворилась у якусь бьюті-блогерку. В соцмережах у неї більше реклами косметики, ніж творчості.
А найбільш спорідненими до свої пісень відчуваю Radiohead, Nirvana. Думаю, і люди, якім подобається «Енджі Крейда», теж таку музику слухають. Найбільше чіпляє виконання, експресія і вміння доносити емоцію від душі.
Що таке альтернативна поп-музика?
— 🪗Музика, яка лягає досить приємно на вуха, але також депресивна і не має зайвого блиску та комерції. Ще можна сказати, що Крейда — справжня інді-співачка. “Індепендент” означає “незалежна”. Та, що робить усе своїми силами.
Ми не граємо на публіку, а залишаємося на сцені такими, якими є у житті. Також ми не женемося за великими грошима, приїжджаємо і даруємо людям насолоду від музики, намагаємося на кожному концерті викластися по максимуму.
В Києві ми насправді вже виступали. Це був цікавий досвід. Нас запросили зіграти “Враже”, “Бандеру”, “Байрактар” на станції метро “Майдан Незалежності”. Там ще були Roxolana, Світлана Тарабарова, Mozgi. Але 23 серпня виконаємо вже повноцінну програму, можна буде відстежити еволюцію творчості “Енджі Крейди”. До війни в нас вже була не велика, але своя аудиторія. Люди чекали нових пісень. Хвилююсь перед столицею, але з іншого боку дуже цікаво, як сприймуть тут. Хочеться показати, що ми не лише про відьму співаємо.
Музика наша начебто проста, немає якихось складних спектрів, тим часом вона несе глибокий сенс. Це часто і мої переживання. Страждають від кохання не лише 15-річні.
Ліричні герої ваших пісень часто в депресії, ще й залежать від соцмереж.
— Мені баян допомагає. Коли сумно або нападає меланхолія, завжди беру інструмент і музикою навіть злість із себе виганяю. Добра терапія. Раджу всім спробувати навчитися на чомусь грати, дуже допомагає в кризових ситуаціях. Люди, тисніть клавіші акордеонів, а не телефонів.
Мені на вашому альбомі ще лінія баса сподобалась.
— Я граю на багатьох інструментах, але для кращого звучання запису мені допомагає команда. Хочеться, щоб усе було бездоганно. Мій улюблений інструмент – все-таки баян. З ним, по суті, народилася. Закінчила кафедру народних інструментів Рівенського державного гуманітарного університету, Інститут мистецтв. Бакалаврат і магістратуру, залишилась аспірантура, але, певно, не на часі. Дуже люблю вчитися грати на чомусь новому. Це розвиває і вдосконалює.
Життя без музики — то, мабуть, не життя. Іноді мені здається, що без музики я просто не змогла б існувати. Я живу музикою, оскільки саме через неї можу дуже щиро виразити почуття.🥰Адже музика – це інструменти душі, які грають на струнах серця. Музика – це такий вид мистецтва, який спонукає душу жити, дає їй друге дихання.
У мене син вже цікавиться аніме, і я просив його розповісти мені, хто такий Наруто, після вашої пісні.
— Ну це такий молодий ніндзя-супергерой, який хоче здобути визнання. Я в дитинстві теж дивилась багато японських мультиків, “Покемонів” там різних. Напевно, це дало своє. В пісні не йдеться про конкретного героя. Я скоріше хотіла передати свою самотність через згадку образу із мультфільму. Бо аніме часто створює щемливо романтичну меланхолійну атмосферу.
Зі школи я була і залишаюся максималістом. Невдачі та складні життєві обставини намагаються мене протверезити, але думки про велику мрію надають сили рухатися далі. Мрія перетворює проблеми лише у швидкоплинні труднощі, які я вирішую або міняю своє ставлення до них.
Текст: Іван Столярчук
- Що: концерт гурту «Енджі Крейда»
- Коли: 23 серпня, вівторок, 18.00
- Де: Docker-G pub, вул. Набережно-Хрещатицька, 5/13
