Студентське науково-творче товариство «Octopus» — спільнота молодих музикантів, які, будучи студентами Національної музичної академії України, організовують позанавчальні активності: кіноклуб, майстер-класи, розмови з цікавими людьми тощо. Останньою масштабною подією «Octopus’у» стала традиційна Студентська науково-творча конференція «Fresh Science», що відбулася онлайн 23–24 березня. Спробуємо зафіксувати тут як вона проходила та на які розмірковування наштовхує після завершення.
Звісно, формат конференції чітко регламентує ролі всіх учасників, задає певні поведінкові моделі та визначає конкретний спосіб спілкування: стримано, ділово та без зайвих слів. Але оскільки головними учасниками події були студенти, вони надавали інших якостей розумним науковим промовам — невимушеності та жвавості. На подібному балансуванні між стрункістю методологічних підходів та щирістю власних спостережень я б хотіла вибудувати і свою розповідь про «Fresh Science».
Параметричний підхід
Основними подіями, передбаченими конференцією, були секційні засідання з доповідями та подальшим їхнім обговоренням. За два дні представлено було 42 виступи. Тематика найрізноманітніша: від Сковороди до американського постмінімалізму та сучасної української музики (Олега Безбородька, Кармели Цепколенко, Алли Загайкевич та ін.). Говорилося про різну музику в межах академічної практики: класико-романтичну, модернову, авангардну й сучасну, було і про неакадемічну — хіпхоп. У полі уваги були як певні інтонаційні практики, так і довколамузичні явища: культурний менеджмент, нотовидання тощо. Третина доповідей виголошувалося англійською — організаторам вдалося залучити молодих музикознавців з інших країн: США, Канади, Франції, Литви.
Сам формат конференції «Fresh Science» дозволяв презентувати не тільки наукові здобутки, а й творчі проєкти, що є хорошою можливістю для музикантів-практиків розповісти про свій досвід у вільний спосіб. Таким був виступ Олександра Чорного, котрий розповів про діяльність Центру музики молодих. А врешті за співвідношенням таких і таких доповідей здається, що студентів більш цікавить наука, аніж питання, пов’язані з практичним досвідом.
Окрім доповідей, у рамках конференції відбулися композиторський майстер-клас від Євгена Філатова, бесіди зі знаними композиторами та музикознавцями. Так, представники французької Спілки сучасних композиторів Адріан Трибукі, Етьєн Хаан та Юстина Репечкайте презентували свою організацію з усіма тонкощами її функціонування; американський музикознавець Джозеф Страус розповів про дослідження (фізичних) порушень у музиці, а харківський науковець Ігор Приходько говорив про кризу в сучасному українському музикознавстві.
Морфологічний підхід
На противагу деяким конференціям, які визначають свої тематичні напрями так широко, що можуть містити доповіді з будь-яких питань, на «Fresh Science» відчувалися зв’язки між темами студентських виступів та бесід з експертами Так, на одній із секцій утворився блок доповідей, присвячених опері, крім того, виникали цікаві паралелі на кшталт співставлення французького досвіду у презентації сучасної музики — та українського. Ігор Приходько говорив про тенденції у сучасній науці, які можна було зауважити у виступах раніше. Подібне об’єднання доповідачів за спільними зацікавленнями провокувало посутнє, неформальне спілкування. Не формальне — власне, це і є один із важливих принципів для Студентського наукового товариства, що пояснює, зокрема, чому конференція не відбулася минулого року.
Куратори «Fresh Science» Ліза Сіренко та Олександр Островський цілеспрямовано прагнули вийти за межі бульбашки українського музикознавства, і задля того було запрошено як студентів, так і експертів з інших країн. Звісно, таке коротке занурення у західну науку не дає повноцінного уявлення, що воно таке, але це чітко окреслює орієнтири студентства: вирватися нарешті із тенет пострадянсько-російського музикознавства і долучитися до європейської традиції.
Функційний підхід
Якщо розглядати «Fresh Science» як частину освітнього процесу НМАУ, її значення зростає ще більше. На відміну від лекційних занять, на студентській конференції не працює совєцька модель побудови стосунків між безумовно розумним викладачем та дурним студентом, яка досі бува зустрічається у стінах академії. На конференції студенту не виходить бути об’єктом, яким маніпулюють, — хоч-не-хоч, а мусиш представляти власні спостереження та відповідати за них.
Певно, що до роботи конференції долучилися представники тієї самої академічної спільноти «тугих бібліофагів», але за однієї умови. Це були саме ті, для кого важить не статус чи досвід бесідника, а ступінь зацікавлености у предметі дискусії — тому обговорення йшли так активно. Саме живий інтерес провокував утворення гетерархічних зв’язків між учасниками, де кожен відчував вагу своїх слів, а решта умовностей лишалися за кадром. Власне це дало можливість побачити, що таке є наша спільнота музикантів, які прагнуть розвиватися і розвивати.
Втім, стверджувати, що студентські доповіді були повсюдно оригінальними та цікавими, хибно. Траплялися серед них і такі, де розумними, красивими словами прикривалася відсутність будь-якого сенсу, або ж пропонувався словесний опис звучання музики, наче твір не можна просто послухати. Були й доповіді з нехитрою метою — підтвердити вже існуючі концепції, але на більшій кількості прикладів — неначе устами студента говорить науковий керівник! Цікаво поміркувати, чому з’являються такі виступи, та скидається, що ці міркування поведуть у ширше коло проблем, де вже конференція «Fresh Science» не фігуруватиме. А зараз, поки об’єкт мого розгляду не зник із поля уваги, варто перейти до висновків.
Цьогорічна Студентська конференція відбулася із подиву гідним розмахом, усупереч складним обставинам, що супроводжували її організацію та роботу. Чи віддаленість усіх учасників у просторі, чи різниця в часі, але події вдалося найважливіше: об’єднати спільноту та продукувати нові сенси. А заявлена свіжість була і в широті розглядуваних проблем, і в щирості професійного спілкування.
На цьому і буду завершувати.
Дякую за увагу.
Текст: Марина Гордієнко
