Монументальний проект – бронзова скульптура висотою три та довжиною в 4,5 метра, — Голуб Надії, як воїн, який у своїй динаміці та ритмі рухається з мирним листком у дзьобі перемагати зло, народжує надію для припинення конфліктів. Чому та як виникла ідея малюнку Голуба розповідає автор, Сергій Святченко.
Я намалював його на початку березня 2022 року, після місяця війни та мого шоку від війни в Україні, коли мене запросили зробити емблему/ малюнок для «САДА СВІТУ» у Данії, у квітні у м. Віборгу, у музеї Skovgaagd.
Минуло кілька місяців і моя ідея перевести малюнок/колаж у динамічну монументальну скульптуру та запросити для її здійснення молодого відомого у світі українського скульптора Єгора Зігуру стала реальністю та спільною роботою з талановитим майстром.
Після 2-х рокiв роботи над ідеєю, як має виглядати скульптура, її пропорції, розмір, текстура та форма в цілому Єгору вдалося зробити модель НАДІЯ/HOPE.
У листопаді 2023 року ми отримали фінансування для реалізації першої бронзової скульптури від одного з найбільших банків Данії JYSKE BANK (Фонд). Чому саме JYSKE BANK: Перше – банк є одним із провідних фінансових інституцій у Данії, друге: надав і надає величезну допомогу Україні з початку війни у різних сферах, наприклад, допомоги у наданні робочих місць багатьом українським біженцям, купівля машин для фронту та багато іншого, третє: у 2003 році в головному офісі я виконав монументальний живопис 150 кв. метрів на двох поверхах «Освітлення вертикальних і горизонтальних зв’язків», JYSKE BANK був спонсором моєї біографічної книги «Я – колаж» і я протягом багатьох років мав прямий контакт з директором банку Андерсом Даммом, це стало головним критерієм звернення до них. У цей час я виконував художню роботу для знаменитої французької фірми CARTIER і вони також виступили спонсорами скульптури.
Ідея проекту з самого початку полягала в встановленні трьох ідентичних бронзових скульптур спочатку в Сількеборгу (Данія) (Тут знаходиться головна будівля JYSKE BANK), у Брюсселі, після Брюсселя, можливо, у Києві.
Талановитий молодий музикант із Берліна Костянтин Шимановський написав музику, яка лягла в основу сучасного балету «Надія», що виконується на відкриття танцюристами Данського Королівського балету. Хореограф знаменитий бразильський танцюрист та постановник сучасних танців Алесандро Перейра.
Як продовження теми НАДІЇ та роботи над скульптурою мною була створена інша монументальна колажна робота, натхненна роботою Пікассо ГЕРНІКА і називається вона «ХАРКІВ. ВАСНИКИ НАДІЇ».
Цю роботу буде надруковано на алюмінієвих пластинах пофарбованих вручну і виставлено, як тимчасову інсталяцію на відкритому повітрі поряд зі скульптурою, і буде вперше показано публіці 28.06.2024 р. Наразі скульптура завершується у Києві на вул. Васильківській, 28, після закінчення буде слідувати через Європу в Данію. Всі роботи зі створення, розвитку та реалізації скульптури HOPE передаються авторами проекту Сергієм Святченком та Єгором Зігурою безкоштовно!
«Харкiв. Вершники Надії»
Iдеєю створення «Харкiв. Вершники Надії» Сергiя Святченка стало бомбардування його рідного Харкова, міста де він виріс отримав освіту місто у котрому він знає кожну вулицю та район місто його родини, під час повномасштабної війни та агресії Росії проти народу України 24 лютого 2023 р.
У лютому та березні 2023 збройні сили Росії завдали ракетних ударів по центру Харкова крилатими ракетами. Потужні вибухи сталися у центрi міста, авіа удари, обстріли із застосуванням ствольної артилерії. Внаслідок цих варварських обстрілів було знищено значні частини міста і постраждало та загинуло близько 500 осіб. За цими подіями спостерігав увесь світ, у тому числі й Сергій Святченко, датський художник з українським корінням, який живе в Данії з 1990 року.
У перші дні війни Святченко написав вірш «Надія», який послужив поштовхом до створення ідеї та ескізу голуба Надii, а потiм масштабної скульптури «Надія» при пiдтримці та спонсорстві датського банку Jyske Bank та всесвітньо відомої фірми Cartier.
Ми втратили ВСE за одну хвилину
І тільки небо над головою –
Ми заберемо його з собою
І будемо жити з ним довго,
Аж поки сонце промінням своїм
Напише на ньому:
ВІРА, НАДІЯ, ЛЮБОВ
Над проектом Святченко працює зараз з відомим українським скульптором Єгором Зігурою.
Приблизно разом з ескізами «Надії» і бомбардуваннями Харкова що продовжуються, з’явилися перші ідеї монументального твору створеного в техніці колажу «Харкiв. Вершники Надii».
Сергій Святченко каже: «Над цією ідеєю та цією монументальною роботою, я працював майже два роки. Я хотів показати моє особисте усвідомлення і реакцію на війну. Твір «Харкiв. Вершники Надii» насичений метафорами, символами, асоціаціями, здивуванням та жахом, але при цьому залишається абстрактним у деталях та сприйнятті в цілому, як один цілісний твір що дає можливість до рефлексії, переживання та обмірковування. Посередині композиції обличчя маленького Сергія Святченка, який народився 3 роки тому в Харкові в 1952 роцi.
Очі, маски, руки, губи, волосся, частини та фрагменти облич, це найбільш чутливі елементи наших емоцій, які можна відчути, покажчики про втрати і жах побаченого і пережитого, наприклад фрагмент композиції з божевільним від пострілів і бомбардувань конем, що мчить на нас з неймовірною силою з людською головою, що котиться біля її копит… Це війна, — прийшла несподівано і не зрозуміло, що несе щодня трагедії і непоправність втрат. Ми всі «вершники долі», що неслися від неї в різні боки, не знаючи, що буде завтра, де ми будемо завтра, але Надія до блакитного птаха кольору неба з листочком до дзьоба живе в кожному з нас.»
Сергій Святченко: «Це моя інтерпретація Герніки Пікассо (червень 1937), «Харків. ВЕРШНИКИ НАДІЇ», (червень 2024) Я знайшов найстрашніші паралелі, на які я відгукнувся як художник, і тепер цю iнсталяцiю покажуть поперше глядачам у Данії на відкритті скульптури HOPE.
Трагедія повторюється зараз, але не в Іспанії, а в місті, де я народився і виріс.
У середенi композиції моє обличчя трирічного хлопчика».
На створення цього монументального твору вплинула естетика «Герніки» Пабло Пікассо, створена ним 1937 року. Гамма із вбудованим у неї в композицію голубом світу блакитного кольору. Щоб передати співзвучність двох творів Святченко i пропонує реалізацію твору в розмірах близьких до розмірів «Герніка» 349 х 12960 см. Це цифровий друк на полотні натягнутий на підрамник із вручну пофарбованими краскою деталями композиції.
«Це спроба деконструювати образи війни, створити нову художню реальність та показати важливість чуттєвих спалахів, які живлять нашу метафоричну єдність. Цим проектом і книгою «Обличчя війни» я хочу привернути увагу до теми конфлікту, показати інший бік обличчя українців у свiтi і привернути увагу через мистецьке втручання.» говорить Сергiй.
Кошти від продажу зображень і книги буде передано до фонду «Сучасна Україна» для допомоги дітям, яки постраждалі від війни та втратили батьків.
Чому саме голуб?
Відповідь на запитання може бути очевидною, але я ще раз нагадаю історію появи символу. Після Всесвітнього потопу Ной кілька разів намагався випустити різних птахів, але безуспішно. Третя спроба обернулася удачею: він випустив голуба, який повернувся до Ноя з оливковою гілкою в дзьобі — доказом, що, сушачи поблизу, можна пристати до берега. Так голуби стали символізувати добрі звістки і перетворилися на атрибут світу.
Святченко та голуби на Холодній горі у Харкові
Голуби відігравали важливу роль у моєму житті з дитинства. Мій дід по батькові, Адріан любив голубів, тримав голубник у справному вигляді, підфарбовуючи її регулярно чорною фарбою, доглядав її та її мешканців. Птахи завжди видавали незвичайний звук «звук голубника». Він завжди був однаковим монотонним, набридливим і, нарешті, дратівливим. Але якщо ти народився з цим звуком, то він ставав частиною тебе і самих голубів, які так часто дивилися на тебе, крутячи головою то вправо і вліво, то несподівано приголомшуючи тебе звуками крил, злітали вгору в блакитне небо. 1952, Берлін У 1952 році, цього року я народився, на конгресі в Берліні голуба зобразили на банері, закликаючи до мирного врегулювання будь-яких питань. З цього моменту цей птах став втіленням згоди, прагнення знайти компроміс, надію та мир на планеті.
1952 рік, Берлін
У 1952 році я народився в Харкові, на конгресі в Берліні на прапорі був зображений голуб, який закликав до мирного вирішення будь-яких питань. З цього моменту цей птах став втіленням злагоди, бажання знайти компроміс, надії та миру на планеті.
Перший малюнок нової версії голуба світу “HOPE”, квітень 2022 року для «Саду світу» Сковгаард музей, Віборг, Данія
І сьогодні він злетів знову, як тоді у Харкові, але тільки тепер великий, сильний, одягнений у бронзу за допомогою молодого українського скульптора Єгора Зігури в Данії у м. Сількеборг на схилі Орлиного озера. Сподіватимемося на його політ далі в різні міста світу.
… «Ця скульптура символізує надію на майбутнє для всіх і вона несе нам надію на те, що ми будемо будувати це майбутнє разом!»
