22 лютого в театрі «Сузір’я» угрупування Vася Club збере друзів, щоб разом пригадати свого засновника Василя Гонтарського. Музикант пішов з життя 2007-го.
— Пісню «Чорна гора» часто називають народною. Але кожна народна теж колись мала автора, — каже лідер гурту «Мандри» Сергій Фоменко. — Ми зробили свою версію цієї речі Василя. Vася Club – легендарний колектив, піонери фольк-ска в Україні. Василь помер 42-річним. В альбомній версії я переписав слова. Маю знайомих, які партизанять на території окупованого Донбасу. Замість «Тіто-мріто, маргаріто, ми з кумом два бандіта», співаю: «Тіто-мріто, маргаріто, партизани – не бандіти». Коли Гонтарський писав цю пісню, бандити були прогресивними персонажами – не рабами радянської системи, а вільними розбишаками.
Vася Club робили музику з чоловічою енергією, співали про простих чуваків. Їх досі слухають кримінальники в своїх джипах. Доти нічого подібного в нас не було. Протягом багатьох років Україна була похмурою совковою провінцією. Іноді з’являлися чудові композитори, такі як Володимир Івасюк, Микола Мозговий, вони створювали хороші естрадні пісні. Але загалом ситуація була печальна, тому всі новаторські гурти з’явилися після 1991-го. Став можливий розвиток культури, яку весь час намагалися закатати в асфальт і давали їй тільки один формат – гопачок, який танцює дурнуватий хохол з горілкою в одній руці й салом в іншій.
Про київського барда Василя Гонтарського дійсно публіка дізналась 1991-го.
Він став дипломантом другого фестивалю «Червона Рута» у Запоріжжі. Музиканта називали естетом суржика, співав також українською, російською, сербською, білоруською.
«У мене в самого мама — чешка, це ще прадіда сюди занесло. На Житомирщину. Карл Прайзнер його звали», — зазначав між іншим про себе Василь. Так само в розмові з ним часто вигулькували сторінки біографії цікаві, й іноді не дуже веселі. Наприклад про те, що ріс «воспітаним мальчіком в робочих кварталах столичної Воскресеночки». Відвідував студію при Театрі оперети, служив у стройбаті, недовчився у театральному інституті, працював конферансьє у Москві, виступав там з гуртом «Міраж» і Тетяною Овсієнко, дружив із Костею Кінчевим.
Казав, що після «Червоної рути» став сам себе жаліти. «Мовляв, я — такий геніальний і нікому не потрібний. Жалів-жалів і дожалівся, що в житті з’явився опіум. Результатом цього знайомства була тюрма».
Друзі ж про Василя згадують, наприклад, отаке:
«Брав участь в експедиціях на човні «Княгиня Ольга» часів Київської Русі. Ходив «шляхом із варяг у греки»: із Санкт-Петербурга до Києва, по Ладозькому озеру, Західній Двині. Був талановитим завгоспом. І хоча так і не навчився робити морських вузлів, його призначили боцманом. Тільки він при мінімумі харчів міг прогодувати сімнадцять здорових мужиків».
Не даремно ж на обкладинці першої платівці Vася Club «Хіпан» зобразили колоритного морського вовка у тільнику. Диск вийшов 2002-го.
«Іноді нас сприймають як персонажів фільму «Карти, гроші, два ствола», хоча це — перебільшення. Коли не наступають на мозоль, нікого не напрягаємо. Нормальна команда. Інтернаціонал такий — українці, двоє татар, єврей, молдованин», — казав про свою групу Гонтарський.
Записали ще платівки «Конокрад», «Руський альбом».
Пісні Василя досі живуть на українській сцені. В свій репертуар їх, крім Фоми, беруть також Олексій Горбунов, Ot Vinta!
На концерті в театрі «Сузір’я» разом з акордеоном, тромбоном, саксофоном, трубою, гітарами і ритмсекцією Vася Club виступатимуть Марія Бурмака, Сергій Фоменко, Роман Мацюта, Ана Шокур.
Текст: Іван Столярчук
- Що: Концерт Vася Club та друзі, програма з пісень Василя Гонтарського
- Коли: 22 лютого, 19.00
- Де: театр «Сузір’я», вул. Ярославів Вал, 14-б
