Наступного тижня почнеться курс лекцій композитора та просвітника Олексія Шмурака «Історія українського композиторського мислення» — чотири лекції про українську композиторську музику як про логічну послідовність історичних, технічних і культурних контекстів, появу ідей і життя мистецьких рухів. Говоримо з Олексієм про цілі та сенси курсу.
Як влаштований цей курс лекцій — за хронологією, за темами, за особистостями (тобто композиторами)? Взагалі, як, для кого й для чого він створений?
— Курс влаштований як своєрідний гід для тих, хто хоче розібратися в тому, чим займалися і займаються українські композитори, які питання вони вирішували і вирішують, в чому їхня роль, їхні новації й ідеї. Аудиторія — не пов’язана з музикою, принаймні, з академічною. Структурувати інформацію хронологічно було б очевидним рішенням, але я вирішив зробити зовсім інакше. Якщо уявити собі умовну людину, яка не спеціалізується на академічній музиці чи взагалі на мистецтві, у неї може і навіть має виникнути питання — хто такі композитори, яку музику і чому вони пишуть, і взагалі, навіщо це знати і як до такої музики ставитися і як її слухати. Тому я будую цей курс, скоріше, як послідовний гід по різним складовим композиторського всесвіту — роль композиторів в історії музики, в яких формах і якою мовою вони створюють сенси і образи, індустрія виконання музичних творів, ставлення влади, тощо. Без усіх цих контекстів просто оцінювати музику за параметром «красиво», «душевно», «глибоко», звичайно, можна, але для відвідувачів цього курсу цього, вочевидь, недостатньо, тому я читаю ці лекції. Основний же акцент я наголошую на особливостях саме української композиторської ідентичності. Є різниця між одним і тим самим бізнесом між країнами, тому що культурні, економічні, технологічні відмінності, але, звісно, в виробництві мистецтва і сенсів ця різниця особлива.
Так, а з кого все почнеться, з Дилецького?
— Дилецький — особлива фігура для цього курсу, фрагмент з його трактату про музичну граматику, — а саме, квартове коло — центральний елемент постерів лекцій. Можна придивитися, побачити. Інший елемент постеру — різні плати сучасних модульних синтезаторів. В цьому є певний символізм, тому що і Дилецький, який свого часу вирішував питання тональності і гармонії, і сучасні композитори, глибоко по суті займаються тим самим, — вирішують фундаментальні ідеї музики як Всесвіту, як математичної конструкції. Цей курс про ідеї і закони.
Ідеї та закони — класно, поговорімо про впливи — як українські композитори впливали на світ, як навпаки, світ (а світовий контекст) впливав на них?
— Найпростішим і найпримітивнішим, але й найвірнішим було б сказати, що глобально українські композитори виконували роль мосту між Сходом і Заходом, інтегруючи знаменний розпів у бароково-оперну техніку; фольклорну модальність і, грубо кажучи, дзен, у принципово аналітично-прогресивістські техніки класицистів і романтиків; кордоцентричність («сердечно-центричність», якщо перекладати буквально) у розривність і атональність. Це три прості приклади, очевидних пункти на прямій історії, але, звісно, таких точок і таких історії було більше; вони відбуваються в зараз. Тут потрібно означити, що, як нескладно здогадатися, в курсі буде йтися і про проблеми розрізнення української і російської (в т. ч. радянської) музик. Я не буду робити саме ревізіоністський акцент, тому що моя аудиторія — не музикознавці і не росіяни; але неможливо говорити про історію ідей і впливів і при цьому оминати політичні питання, колоніальні і асиміляційні.
На скільки лекцій розрахований твій курс?
— Це чотири лекції. Вони тематично розрізняються. Перша дає загальний контекст, апарат понять. Друга розповість про політичні, цивілізаційні, технічні перетини України і світу в композиторській індустрії. Третя — найгостріша для мене — це питання ідентичностні. Фольклор, «совок», «New East», «дикість», «провінційність» і так далі. Четверта — найконкретніша і найфактичніша — музика Незалежності. Чим займаються сучасні, живі українські композитори, мої колеги різних поколінь і мистецьких рухів.
Курс має класну назву, якщо я не помиляюся: «Історія українського композиторського мислення» — тобто серйозно можна побачити, «як думають» композитори?
— Саме так. Є багато підходів щодо того, як розповідати про якесь явище. Можна заохотити через яскраві історії, викликати захоплення, гнів, співчуття. Можна підсадити на гачок «це ж наші» чи «це ж красиво». Але мені найприємніше і найцікавіше розповідати про щось через повагу і аналіз. Грубо кажучи, уявимо собі, шо ви український композитор, ви живете в певну епоху в певних умовах і ваша задача — зробити ваш вклад, зробити ваше висловлювання тими засобами, шо вам доступні. Якою буде ваша логіка? Який жанр ви використаєте, чи, можливо, винайдете? Як ви будете працювати зі структурою? Які сенси ви відкриєте?
Ти є українським композитором, почнімо з тебе, як би ти відповів на свої останні питання?
— Це трохи нагадує квеструм, де твоя задача — знайти скарб, і ти пробуєш один підхід за іншим. Спочатку я намагався бути святішим за Папу Римського, тобто бути найавангарднішим з авангардистів. Потім — радикально протилежне — знайти себе у незначному, неіснуючому, ефемерному. Було багато іронії і схованок. І нарешті, останні роки — довіра до тілесності і до потоку, інтеграція власної опори на класичну музику і складне мислення в сучасне відчуття саунду.
Поговорімо про національну та соціальну ідентичність в музиці — як вона змінюється з часом, як війна впливає на композиторів?
— Якщо питання саме про нинішню війну, то я бачу у деяких колег реакції спрощення мови і підходів, і, на мій смак, композиторському апарату одних це пасує, тобто музика стає яскравішою і точнішою, в той час як інші немов німіють і втрачають силу. Але це й мої смаки. Все ж багатьом потрібно осмислити, відпочити, тому про зміни в музиці поговоримо за кілька років.
Окремо будешь рефлексувати про останні 30 років?
— Напевно залишу це на лекцію, оскільки саме цьому присвячена четверта з чотирьох лекцій. Забагато аспектів для короткої відповіді
Це (я про курс) буде можливо почути наживо та онлайн — доступ до запису збережеться, його можливо буде з часом переслухати?
— Так, враховуючи нинішню ситуацію, ми з організаторами розуміємо, що далеко не всі можуть прийти наживо чи подивитись саме в цей час. Тому доступна й опція подивитись у запису.
- Коли: 17, 24, 31 січня, 7 лютого
- Де: Київ, Common Space (оффлайн+онлайн)
- Час: 18:30-20:00
- Ціна 2 000 грн, квитки
Візуал — Даша Подольцева
