Дерева, думки, дівчини

Анатолій Лавренко живопис

Олександр Журавльов продовжує відкривати Києву некиївських художників: 9 березня в київському ресторані BARVY відкриється виставка живопису полтавського художника Анатолія Лавренко.

Художник Анатолій Лавренко народився в 1957 року під Полтавою, навчався в Харкові, у Харківському художньому училищі, закінчив його зі спеціальністю «вчитель креслення і малювання». У 1980-х реставрував Ханський палац у Бахчисараї. Його роботи виставлялися в Україні, в Німеччині, США, Швеції, Данії.

Лавренко послідовно близький до експресіонізму, він – явний продовжувач традиції Ван Гога, Домьє, Сезанна. Основні принципи його філософського (аналітичного насправді) методу: його картина розвивається як живий організм – від часткового до загального, немов би росте за рахунок поділу клітин, кожна з яких має свою складну організацію. Колір у них проростає, як би сам собою, він продуманий і опрацьований так, немов би в’ївся в тіло пейзажу, став йому нерозривно і єдино притаманним, як тепло притаманне тілу. І колір у Лавренко є також органічно пов’язаним з формою, як це відбувається в природі, у квітки з його кольором.

Що ще? Творчу манеру Лавренко називають фактурною. Але він, як будь-який справжній художник може багато, якщо його задумом потрібно лесування, буде і воно.

І виходить так, що ясні, тихі і прості роботи – дуже виразні. У них дихають думки, пам’ять і свобода. Зближення тонів і напівтонів гармонійні, а переходи і контрасти – театральні та навіть драматичні. Пейзажі у фактурній, пастозній манері хочеться розглядати спокійно і довго, і, здається, що при цьому з глядачем відбувається те, що називають терапевтичним ефектом: все суєтне відступає, залишаються ці дерева, малі рослини, листя, дівчата, колір.

Текст: Віка Федорина

Возможно вам также понравится

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *