Шостого жовтня о шістнадцятій годині на сцені концертного залу Національної Академії мистецтв України вкотре зматеріалізується Sed Contra Ensemble. 

Ритуал-евокація творців новітньої академічної музики відбудеться під тематичною назвою «Ітерація». Повторення. Зациклення. Закільцьовування. Уроборос-гримучник, що бавиться із брязкальцем на кінці власного хвоста.

Ідея концерту – стисло розповісти про тенденції сучасної європейської музики. Ітерація тут полягає у фрактальній множинності та тематичній симілярності попередніх культурних заходів, що відбувалися під егідою Sed Contra Ensemble. Традиційний склад ансамблю, імена, яким не потрібно давати жодних титулів, оскільки їх інструменти розповідають про них усе: флейтист Сергій Вілка, кларнетист Дмитро Пашинський, скрипаль Андрій Павлов, віолончеліст Денис Карачевцев, контрабасист Назар Стець, піаніст Віталій Кияниця та мистецький керівник Андрій Мерхель.

На розсуд глядачів будуть представлені шість композиторів з Європи, і, зокрема, України. Як правильно: українці у світовому контексті чи світовий контекст в українцях? Повертаючись до заявленого тематизму, можна лише здогадуватися, що це питання є перефразуванням алхімічного вислову: «Що внизу, те й нагорі» (У мікрокосмосі – макрокосм). «Ітерація» – це ситуативна панорама європейської культури, чий розвиток пов’язаний з українською так же невідривно, як денатурація білків яєчні пов’язана з нагріванням пательні. Європа радо харчується імігрантами зі слов’янських регіонів, перетравлюючи та вживлюючи їх у свій культурний спадок.

Яскравим, немов вибух наднової, прикладом є український композитор Леонід Грабовський (на «Ітераціях» можна буде послухати його Тріо для скрипки, контрабаса та фортепіано). Народившись в Радянському Союзі, працюючи на підхваті в Москві, створюючи музику для фільмів, працюючи перекладачем, редактором і навіть дописувачем – врешті-решт емігрує в Штати, де нарешті реалізує себе як вільний композитор у тісній та дружній співпраці з ансамблем Continuum, та займає гідне місце у світовій академічній музиці.

Саме тому, з однієї сторони трубки-калейдоскопу, «Ітерація» — це про тренди, тобто, про те, що вже зараз викликає значний хайп в академічних кругах. Тут не можна не згадати про популярну на Заході Анну Корсун, та її твір Spleen, що буде прем’єрно виконаний на концерті силами трьох струнних та трьох духових інструментів. Учениця Моріца Еґґерта, яскрава експериментаторка, що в своїй творчості міксує візуальне мистецтво, театр, рух та літературу, Анна знайшла власний шлях в музиці для чуттєвого вираження звуку, незважаючи на жорстку епоху домінування концептуального мистецтва, медіа-арту і перфомансу.

Перевернімо наш калейдоскоп – і ми побачимо м’які барви традиційних орнаментів. Друга сторона «Ітерації» — це класика, що впливає на тренди. Головним номером є Laps для кларнета і контрабаса французького композитора Паскаля Дюсапена (у якого деякий час, до речі, вчилася Анна Корсун). Окремою ланкою йдуть нещодавні твори класиків – Schtagededong для флейти, скрипки, віолончелі та фортепіано ісландця Стейнгріфа Ролоффа та Monadologie XXVII — Brahms Variationen для кларнета, віолончелі та фортепіано австрійця Бернхарда Ланга, що були написані у 2010 та 2013 роках відповідно.

Прийдешній концерт Sed Contra Ensemble подарує слухачеві стислий переказ тенденцій світової contemporary music. Як і будь-який переказ, це лише переказ, скетч, замальовка, а не повна картина. У цьому і полягає тлумачення назви концерту – нескінченне повторення цих самих скетчів, що намагаються утворити повну, всеосяжну композицію, але невловимо губляться серед тисяч новоутворених брендів. Це нагадує дослідження всесвіту – чим більше ми знаємо, тим менше ми розуміємо. Таким чином сучасна академічна музика – це ще один всесвіт, всесвіт у всесвіті, всесвіт у степені, фрактальна творчість у фрактальній творчості, ітерація…

Текст: Іван Матлаєв

Програма:

• Стейнгріф Ролофф (Ісландія, н. 1971) Schtagededong для флейти, скрипки, віолончелі та фортепіано**(2010)
• Паскаль Дюсапен (Франція, н. 1955)  Laps для кларнета і контрабаса (1987)
• Леонід Грабовський (США–Україна, н.1935) Тріо для скрипки, контрабаса та фортепіано  (1964)
• Анна Корсун (Україна, н. 1986) Spleen для 3-х струнно-смичкових та 3-х дерев’янно-духових інструментів* (2019)
• Бернхард Ланг (Австрія, н. 1957) Monadologie XXVII — Brahms Variationen для кларнета, віолончелі та фортепіано**  (2013)
• Йоран Стрьомберг (Швеція–Нідерланди, н. 1989)   «ISBN#@%–!–?!–)&(*^>–/» для камерного ансамблю* (2019)

*Світова прем’єра

**Українська прем’єра