«Київська весна» у Національній філармонії

«Київська весна»

20 – 24 травня у Національній філармонії України пройде традиційний Міжнародний музичний фестиваль «Київська весна». Це – п’ять вишуканих концертів, що об’єднають симфонічну, камерну музику і джаз, музикантів з України, Швеції, Франції, Литви, Норвегії і США. Kyiv Daily пропонує гід фестивалю. 

20 травня

Відкриває фестиваль програма «Три прометеї»: філармонічний симфонічний оркестр під орудою Миколи Дядюри представить твори, присвячені прометеївській темі в музиці – Бетховен, Скрябін, Станкович.

«Творіння Прометея» – єдиний балет Людвіга ван Бетховена. Прем’єра відбулася 1801 року у Відні у постановці знаного італійського балетмейстера того часу Сальваторе Вігано, але детальне лібрето, як і хореографія цієї постановки не збереглися. Сьогодні твір виконують переважно у концертному виконанні у редакції Ріхарда Штрауса, який зробив із музики бетховенського балету сюїту. 

Симфонічна поема «Прометей», або «Поема вогню» – найвідоміший твір Алєксандра Скрябіна, головного представника російської музики Срібного віку. «Прометей» увійшов в історію музики як перший твір, партитура якого включає партію світла. Перше виконання зі світловим супроводом відбулося 1915 року у нью-йоркському Carnegie Hall. У наш час твір виконується переважно без світла. Але в силу оригінальності складу оркестру (включає орган, дві арфи, фортепіано, змішаний хор, велику групу ударних – литаври, великий барабан, тарілки, тамтам, трикутник, дзвіночки і дзвони, челеста) звучить дуже по-сучасному. Партію фортепіано, яку на московській прем’єрі «Прометея» 1911 року виконував сам автор, зіграє Антоній Баришевсьский.

Завершить прометеївську програму твір сучасного українського композитора Євгена Станковича. Його балет «Прометей» на лібрето Юрія Ільєнка написано ще в середині 1980-х. Тоді ж його поставив балетмейстер Анатолій Шекера на сцені Київської опери. У філармонії твір прозвучить у концертному виконанні.  

21 травня 

Французький диригент Ніколя Краузе із Київським камерним оркестром виступить не вперше. У програмі – Йозеф Сук, Ернест Шоссон, Астор П’яццолла і Войцех Кіляр. Подвійно приємно, що принаймні один із чотирьох композиторів – Кіляр, класик польської музики ХХ століття, – формально пов’язаний з Україною: він народився 1932 року у Львові. Ми почуємо його «Ораву» для струнних, мінімалістичний опус, інспірований гуральським фольклором.

Український контекст у біографії Ніколя Крауза пов’язаний також із тим, що він дружив і мав декілька спільних творчих проектів із Василем Сліпаком, оперним співаком, що трагічно загинув у червні 2016 року. 

22 травня 

Ім´я Теодора Кучара, американського диригента з українським корінням, відоме в Києві ще від 90-х. Упродовж п’яти років (від 1994 до 1999-го) він був головним диригентом Національного симфонічного оркестру України. Під керівництвом маестро колектив записав понад 70 компакт-дисків, серед яких – симфонії Прокоф’єва, Мартіну, Лятошинського, Станковича. Диск із Другою та Третьою симфоніями Лятошинського був визнаний експертами одним із найкращих світових записів. Тоді ж під проводом Кучара український колектив уперше побував на гастролях в Австралії та Великій Британії. 

У програмі теперішнього концерту Кучара – «Шехаразада» Моріса Равеля та Симфонія «Кулерво» Яна Сібеліуса. «Кулерво» – персонаж карело-фінського епосу «Калевала». Це сюжет про помсту, інцест і самогубство. Як іронізував сам Сібеліус, він використовує у своєму творі саме чоловічий хор (виступить чоловічий хор Університету міста Лунд), мовляв, жінки сприймуть сюжет занадто близько до серця і не зможуть співати. 

Третій композитор у програмі – випускник Львівської гімназії та Віденської музичної академії Романа Придаткевич, рідний дід Теодора Кучара.

23 травня

PLUNGED – це назва нового альбому литовсько-норвезького джазового тріо, абсолютно феноменальних музикантів, Людаса Мокунаса, Арнаса Мікалкенаса та Хакона Берре, які грають на межі нової експериментальної музики, авангарду та фрі-джазу. Уперше хлопці виступили разом 2014 року під час їхнього двотижневого європейського турне. Репертуар ансамблю базується на оригінальному матеріалі Мокунаса та Мікалкенаса, включаючи вільну імпровізацію. 

Людас Мокунас (кларнет, саксофон) виступає на європейській джазовій сцені як лідер та спів-лідер кількох ансамблів, як джазових, так і ансамблів нової академічної музики. Він є одним із засновників Федерації литовського джазу та незалежного лейбла NoBusiness. 

Ім’я Арнаса Мікалкенаса (фортепіано) добре відоме у світі академічної музики. Як піаніст, він здобув нагороди у кількох міжнародних конкурсах, зокрема в Італії, Німеччині, Чехії, Польщі, Ірландії. 

Хакон Берре (ударні), який родом із Норвегії, знаний своєю участю у різноманітних джазових проектах. У своїй грі використовує багату палітру звуків, залучаючи як музичні, так і немузичні об’єкти, традиційні і нетрадиційні способи звуковидобування. 

24 травня 

Закриває фестиваль Гарі Хоффман (США), один з найвидатніших віолончелістів сучасності. В Україні свого часу музикант виступав у дуеті зі скрипалем Валерієм Соколовим. Цього разу він виконає сольну партію у концерті для віолончелі з оркестром Антоніна Дворжака у супроводі філармонічного симфонічного оркестру під орудою Віталія Протасова. 

Міжнародне визнання Хоффману принесла перемога на конкурсі імені Мстислава Ростроповича у Парижі 1986 року. Сьогодні він виступає з найвідомішими оркестрами світу, такими як Чиказький, Лондонський, Монреальський, Сан-Францизький та іншими симфонічними оркестрами. Є запрошеним музикантом таких ансамблів, як Емерсон-квартет, Квартет Токіо, Борромео-квартет, Квартет Ізаї.

Від 2011 року Гаррі Хоффман є професором-резидентом у Музичному коледжі імені Королеви Єлизавети у Брюсселі.

Якщо говорити про хедлайнера фестивалю «Київська весна-2019», то ця позиція, безперечно, належить йому.

Текст: Олеся Найдюк

  • Що: фестиваль «Київська весна».
  • Коли: 20-24 травня
  • Де: Національна філармонія України 

Возможно вам также понравится

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *