«Я можу змінити щось в реальності за допомогою інструментів, і я можу змінити сприйняття реальності або передати інформацію від душі до душі мовою образів» – Костянтин Зоркін.

Сучасний філософ та митець-концептуаліст Йоханнес Стурм вірить, що мистецтво дозволяє нам відчути світ по-новому, пізнати його через іншу призму. Кожен художній твір є своєрідним об’єктом поглибленого сприйняття, занурює у внутрішній світ творця, у його почуття та думки. Таким чином, мистецтво відкриває нові горизонти сприйняття і пізнання світу.

Схожі погляди також висловлювались Ральфом Емерсоном, який вказував, що “мистецтво – це спроба відобразити найглибші думки та почуття, які не можуть бути виражені словами”. У світі мистецтва образи та символи стають ключами до нашої внутрішньої історії і сутності.

У Stedley Art Foundation Костянтин Зоркін презентував свою персональну виставку «Колискова».

Він розглядає мистецтво з семіотичної точки зору, основними складовими якої стають символіка та репрезентація. Для нього творчість є своєрідною “мовою” душі, де кожен твір виступає матеріальним свідченням емоційної натури художника. Він впевнений, що ця мова може обходити обмеження побудованого роками інтелектуального раціо. Спілкуючись з нашим внутрішнім “я” на глибинних рівнях, вона стає джерелом рефлексій.

«Коли всі вже начебто все розуміють, я вважаю, потрібно повертатися до визначення, що таке мистецтво і які його функції — просто, без зайвої рефлексії. Я люблю давати визначення про те, що в мистецтві магічна функція передує естетичній? — продовжує Зоркін, —  Магічна функція — це можливість впливати на реальність за допомогою непрямих дій, і для мене це практична інструкція. Я можу змінити щось в реальності за допомогою інструментів, і я можу змінити сприйняття реальності або передати інформацію від душі до душі мовою образів.»

Тема духовної сутності мистецтва проходить крізь всю творчість Костянтина Зоркіна, чи то його полотна чи графіка, текстильні або дерев’яні об’єкти, перформанси чи ленд-арт. Художник викликає глядачів у своєрідну подорож, мета якої полягає в тому, щоб пройти повз передбачувану логіку і критичні оцінки, відійти від повсякденних усвідомлень і створити можливість для безпосереднього сприйняття магічного мистецького поля.

У кожному художньому творі Костянтина Зоркіна криється комплексна символіка, що виходить із глибин внутрішньої міфології та осягає філософські та духовні концепції різноманітних культур. Ці символи виявляються настільки виразними та живими у його творіннях, особливо в серії «Мова знаків», де змія, череп, птах та людська фігура оживають у руках філософа-алхіміка.

Змія, яка у багатьох культурах асоціюється з переходом та перетворенням, стає метафорою вічного потоку часу та трансформацій. Череп посилається на таємничість та загадковість життя і смерті, а птах символізує вільну душу та політ до нових горизонтів. 

В цьому полілозі символів, створеному майстерністю автора, мистецтво виявляється як мова самого життя — таємнича та безмежна. Символи стають ключами до вічних питань буття та сприйняття світу. 

Людина, збагачуючи свою свідомість, розуміє і тлумачить символи, що виникають з підсвідомого. Цей процес сприяє глибокому пізнанню самого себе, дозволяє краще розуміти свої мотивації, страхи та амбіції. Відчуття та аналіз символів можуть сприяти і самовдосконаленню, оскільки вони допомагають викривати підсвідомі  аспекти людської природи.

«Я дуже люблю те, що роблю. Люблю об’єкти, які роблю. Дають відчуття тієї сили, яка мені потрібна. Я мушу щось від них отримувати. Я долаю бар’єри, коли їх роблю. Тож це містична практика.», — у мистецтві Зоркіна кожен символ це, відображення його внутрішнього світу та переконань. Сплітаючи ці знаки, митець прагне розкрити глибину нашого буття та існування у всесвіті. 

Сакральність колискової завжди відігравала важливу роль у культурі багатьох народів. Для Костянтина Зоркіна цей музичний ритуал став джерелом роздумів, натхнення і символіки, яку він вплітає у свої гобелени, які стали певним центром експозиції «Колискова».

Колискова пісня – давній ритуал програмування сну, обряд, спрямований на захист дитини від негативних впливів сновидінь та кошмарів. Це як спеціальний код, що веде дитину крізь темряву ночі до пробудження на світанку. Кожна нота та слово у колисковій є частиною цього програмування, яке охороняє свідомість дитини в її сні.

Костянтин Зоркін використовує символи цього містичного ритуалу, які надають його роботам особливу глибину. 

Наприклад, образ матері, що співає колискову дитині, і своєю піснею відганяє мару, яка намагається проникнути в дитячий сон. 

Ці знаки —  втілення акту материнської любові та турботи. А поняття нічного марева та кошмарів виявляються у формі абстрактних образів і сколопендр, які символізують внутрішні турбуленції та страхи.

У цьому лабіринті символів, що переплітаються у мистецтві Костянтина Зоркіна, кожна робота стає своєрідним ключем до розшифровки наших власних таємниць.

«Колискова» не лише запрошує нас до світу образів, але й надає можливість зв’язатися з глибокими архетипами і підсвідомими реаліями нашої існування. Це мистецтво мовчазно говорить про сутність людини і світу, надаючи нам можливість відкрити для себе нові рівні розуміння і самопізнання, відчути магію мистецтва.

Авторка тексту мистецтвознавиця, арт-менеджерка галереї Imagin Point, Пожидаєва Дарія.