Історія відкриття ДНК

Лекція про відкриття ДНК

Вікриття та опис структури ДНК стало одним із найважливіших відкриттів у біології 20 ст. Послідовність нуклеотидів у ДНК — це генетичний код, набір інструкції для побудови та функціонування клітин живих організмів. 

Послідовність ДНК з якої зчитується комплементарна послідовність РНК, з якого транслюється послідовність амінокислот, білок — скорочений рецепт життя. Модель подвійної спіралі, способу її поділу та розшифровка коду — відкриття, які побудували сучасну біологію, медицину та біотехнології. І сьогодні можливим є те, що в часи відкриття структури ДНК вважалося фантастикою — генетичне редагування та створення генетично модифікованих організмів, бактерії, що синтезують інсулін, гормон росту, фактори згортання крові, процедури, що зараз здаються нам звичайними — діагностичні тести на наявність вірусу гепатиту С або ВІЛ за допомогою полімеразної ланцюгової реакції, технології, що стали можливим лише після відкриття Джеймса Уотсона, Френціса Кріка, Розалінд Франклін та Моріса Уілкінса. За які троє з них отримали Нобелівську премію 1962 року, окрім Розалінд Франклін, що померла за 4 роки до цього, а Нобелівську премію, як відомо, не вручають посмертно. Окрім історії наукового пошуку, важкої роботи та несподіваних прозрінь, історія цього відкриття сповнена збігів, конфліктів, несправедливості та особистих драм і цікава незалежно від суті відкриття. Фото 51 — рентгенограма кристалізованої солі ДНК, яку зробила Франклін зі своїм помічником. Аналіз цього знімку допоміг Уотсону і Кріку довести свою модель структури ДНК, Уотсон побачив цей знімок від Уілкінса, але без відома та дозволу Р. Франклін. «Як тільки я побачив рентгенограму, у мене відкрився рот і шалено забилося серце. Розподіл рефлексів був незмірно простішим, ніж усі, отримані раніше для А-форми» — казав Джеймс Уотсон. Невідомо якби розвивалися події без цього випадку.

У рамках проекту Nobilitet, Олександр Коляда розповість подробиці цієї історії на лекції «Все про відкриття ДНК». Яка роль Розалінд Франклін у цій історії, що стало основою для досліджень Уотсона і Кріка й чому суперечки не затихають і сьогодні. А також, що чекає на генетику в майбутньому та чи можна буде зробити приставку «ГМО» до людини. Олександр Коляда — генетик, біогеронтолог, науковий керівник генетичної лабораторії Diagen.

Текст: Тарас Верещак

  • Коли: 28 лютого, о 19–00.
  • Де: ПеремогаSpace, бульвар Шевченка, 62
  • Квитки тут.


Возможно вам также понравится

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *