Мабуть, найяскравіша подія минулого  тижня – відкриття digital art проекту Ігоря Гусєва «Мова? Мова!» в Nesterenko gallery. 

Ігор Гусев – дуже важлива для українського арт-простору фігура, навколо якої завжди щось відбувається. Лідер руху арт-рейдерів, засновник галереї та митець, відомий зокрема своїми гострими політичними колажами, він один з перших в Одесі оцінив можливості цифрових технологій для сучасного мистецтва  (його  «Високоточна любов», присвячена катастрофі на Каховському водосховищі, зроблена в співавторстві з ШІ, виставлялася в Одеському музеї сучасного мистецтва минулого року). Не дивно, що саме його проектом  адвокат та волонтер Вікторія Нестеренко відкрила мультикультурний простір @Nesterenkogallery, розташований в приміщенні колишньої фабрики, біч о біч з гламурними бутиками та іншими приємними закладами – саме такі простори мені мабуть подобаються більш за все, бо вони про таємниці, мури, портали та загадкові приміщення. Проект до речі благодійний – всі донати та доходи з продажу мерч-арта, який супроводжує центральну експозицію, підуть на підтримку воюючого Нікополя.  Сам продукт співавторства з ШІ – приваблива цифрова тян на ім’я МОВАМОВА  транслює з екрану рендомні випадкові слова, що пробиваються крізь електронну музику та цифрову  глосолалію на тлі то  химерних хмарочосів, то палаючих руїн, то потойбічно-електричного сяйва. Згідно з маніфестом художника, це втілює прагнення до єдності, що «на тлі жорстокої реальності стикається з деконструкцією мовного дискурсу, який розповсюджується в інформаційному просторі». Все ж таки візуальний ряд по визначенню не тільки про мову – і треба сказати, що хоча художник позначив свій проект як «шик-контент» (мабуть як опозицію «шок-контенту»), певна тривожність та розгубленість моделі та нестабільність її осередку свідчить про крихкість її (а значить і нашого) довкілля. Але ж  «шик-контент» нікуди не дівся в умовах урбан-гламуру виставкового середовища, а враховуючи те, що на відкритті зібралася майже вся арт-спільнота Одеси, МОВАМОВА має всі шанси стати  дуже модною пані.

Текст: Марія Галіна