Херсонський академічний музично-драматичний театр імени Миколи Куліша 23 лютого зіграв прем’єру «Вічність і ще один день». Як говорить керівник театру з’являться: готувалися вічність, а показали один день.
Оперна співачка відзначає сьогодні, 27 листопада, свій день народження. Згадуємо розмову з нею про культ звуку, тінь Попелюшки й витривалість оперних виконавців.
Squat 17b та Open Opera Ukraine святкують ювілеї українського філософа Григорія Саввича Сковороди, святкування починається 26 листопада і триватиме до 20 грудня. Про святкування 300-річчя українського мислителя під час війни Kyiv Daily розповіла музикознавиця Анна Гадецька.
У четверту суботу листопада в Україні вшановують загиблих від голоду. Цьогоріч День пам’яті жертв Голодомору припадає на 26 листопада. Традиційно цього дня українці проводять поминальні богослужіння, відвідують пам’ятні місця. О 16:00 долучаються до загальнонаціональної хвилини мовчання та акції «Запали свічку».
Художні майстерні на вулиці Ігоря Брановицького 2В (колишній Перспективній) на Печерську – одне із тих особливих київських місць, куди дорогу знає лише вибране товариство. Тут розташовані майстерні скульпторів Михайла Карловського, Костянтина Синицького та Данила Ровенчина. Потрапити сюди, пройшовши через внутрішній дворик закритої території осередка, донедавна можна було лише на запрошення господарів чи уповноважених ними осіб.
Класик українського абстрактного живопису та фігуративної скульптури – про образ жінки з дитиною в час війни, поезію і прозу у живописі й новий колір у роботах. 24 листопада в «Барвах» відкриється його виставка, організатор — Алік Журавльов.
Після двох пандемічних років фестиваль Divadelná Nitra у Словаччині знов зібрав глядачів, традиційно наприкінці вересня. Лейтмотив 31-го театрального фестивалю – крихкість/fragility у різних вимірах людського існування і всесвіту в цілому.
Він з гордістю показує мені свій театр: от тут музей – і там є окремий стенд про роботу під час повномасштабної війни, от балаклави, які шиють робітники театру, от тут в підвалі – сцена в укритті на сорок місць із помостом два-на-чотири, але надійно в бомбосховищі, а збоку – переобладнані під гримерку і гардероб комори, от вщент пробитий осколками фасад із колонами (а будівля, між іншим, – пам’ятка архітектури), от цехи, що їх планують якось відновлювати після прильоту, от внутрішній дворик, який уже відновлюють після ракетного обстрілу – у стовбурах дерев застрягли чималі шматки металу, бронзові ліхтарі покручені-розбиті, бокова стіна театру пошрамована, боляче дивитися, вікна (те місце, де були вікна) зашиті листами дсп.
Кураторка Леся Кочергіна розповіла про те, як збирався «Ковчег». Мистецький проєкт задумала та створила Леся Кочергіна, він про цінності та про нас — хто ми, які ми — зараз і до війни, куди ми рухаємось, що захищаємо. У грудні проєкт поїде до Європи. Будуть інші країни, це — подорож, це — лише початок.
