«П’ята гілка» — «Тунелі Уяви»

«П’ята гілка»

3 листопада медіа «Люк» та театр «Нафта» презентують в Харкові друкований журнал та аудіовиставу, які об’єднані темою метро.

З початком повномасштабного вторгнення метро в Харкові стало виконувати нові раніше функції. Станції метрополітену стали не тільки транспортними артеріями, а й прихистком, навчальним простором, виставковою залою, укриттям і місцем найяскравішого проявлення єднання і стійкості містян. Під землею, де, здавалося б, життя має завмирати, воно продовжувалось.

Незалежний театр «Нафта» та медіа «Люк» паралельно почали працювати над проєктами, які об’єднані прив’язкою до метро. «Нафта» створили аудіовиставу «Тунелі Уяви» для подорожі харківським метро. Медіа «Люк» розробили журнал  «П’ята гілка», в якому команда створила власну гілку метро, де кожна станція присвячена важливим людям та явищам, які формують Харків та Україну сьогодення.

Презентація вистави та журналу відбудеться в Харкові в центрі нової культури Some People 3 листопада о 17:00. Розповідаємо про кожен з проєктів.

Друкований журнал «П’ята гілка» від медіа «Люк»

Харківське медіа «Люк» випускає новий номер друкованого журналу про Харків під назвою «П’ята гілка». В основі видання — концепція «п’ятого Харкова», яку описував Юрій Шевельов як мрію, і яка сьогодні вже є реальністю:

«П’ята гілка»

«”П’ятий Харків” — Харків майбутнього, Харків, який себе усвідомлюватиме як невід’ємна частина України разом із Києвом, Львовом, Одесою та іншими українськими містами. Харків, який відмовиться від статусу російської імперської провінції, стане самодостатнім, постане духовною столицею».

Для журнала редакція вигадала власну гілку метро, де кожна зі станцій присвячена людям та явищам, які формують сучасний Харків — військові (станція «Захисників та Захисниць України») та волонтери (станція «Волонтерська»), культурна спільнота (станції «Театральна» та «Музична»). А також явища і цінності, без яких неможливе суспільство сьогодення — станції «Пам’яті», «Гідності»та «Любові». Для кожної станції дизайнерка Катерина Дрозд розробила окрему айдентику та стиль.

На кожній станції читачі мають змогу порефлексувати над різними аспектами суспільного життя: формування ритуалів горювання і пам’яті про загиблих у російсько-українській війні; функціонування культури у вкрай складних умовах воєнного часу; переосмислення новітньої історії заради того, щоб побачити, як ми опинились в тій точці, де ми є зараз, і взяти найкраще з нашого спільного досвіду задля розбудови того майбутнього, до якого ми прагнемо і яке ми самі обираємо. 

«Створення своєї гілки — це ніби “легалізація” проактивної та мистецької спільноти в системі міста. Розміщуючи організації, проєкти та явища на станціях, ми ніби визначаємо їх вагомою та важливою частиною міського простору. Як в реальному метро станції мають назви визначних локацій або явищ, які формують тканину міста, так і в нашій уявній гілці станції носять назву того, хто для нас сьогодні є тим, хто визначає сьогодення міста, його характер та формує його майбутнє», — розповідає про ідею журналу головна редакторка «Люк» Катерина Переверзева.

В журнал увійшли як матеріали, які вже виходили на сайті медіа, так і унікальні матеріали, які можна знайти тільки на сторінках друкованого журналу: інтерв’ю з військовим, актором і музикантом Богданом Синявським та акторкою і військовою Тетяною Тумасянц, аналіз філософських сенсів в творчості гурту «Курган & Agregat», спогади про Помаранчеву революцію в Харкові, гра «Знайди Жадана серед собак» та інші. Окрім матеріалів «Люка»,в журналі можна знайти і тексти інших медіа: «Серпень 1991 року в Харкові: як місто зустрічало незалежність» від харківського радіо «Накипіло», а також«Як звучить Харківщина» від медіа про українську культуру «Лірум».

Також в журналі можна знайти роботи митців, присвячених харківському метрополітену, які читачі надсилали в редакцію через відкритий опен-кол.

Наразі вже відкрито передзамовлення для спільноти медіа. З 4 листопада журнал можна буде замовити в магазині мерча «Люка», а також в оффлайн-точках партнерів в Харкові та інших містах України.

  • Обсяг журналу — 128 сторінок, вартість номеру — 555 гривень. Для уточнень та додаткових питань звертайтесь до Катерини Переверзевої (“Люк”): +380990760886 — lyuk.media@gmail.com
  • Журнал «П’ята гілка» був профінансований Європейським Союзом. Його зміст є виключною відповідальністю автора та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу.
  • Проєкт «Зміцнення незалежних медіа для сильної демократичної України» реалізується DW Akademie у співпраці з Львівським Медіа Форумом та Суспільним Мовленням України за фінансової підтримки Європейського Союзу та співфінансування Міністерства закордонних справ Німеччини.

Про виставу «Тунелі уяви» від театру «Нафта» 

Команда незалежного театру «Нафта» давно мріяла про створення формату аудіовистави. Зазвичай, концепція аудіовистав полягає в тому, що глядачі в навушниках слухають аудіоісторію і одночасно пересуваються містом визначеним маршрутом. Поєднання історії в навушниках з контекстом міського простору часто створює цілком театральні сцени.

«П’ята гілка» — «Тунелі Уяви»

Оскільки після початку повномасштабного вторгнення міський простір Харкова перестав бути безпечним, а метро стало фактично єдиним спокійним місцем, команда театру «Нафта» вирішила створити наступну виставу саме там. Адже метро може бути не тільки транспортною артерією чи захистом від російських ракет.

Воно також може стати простором створення нової реальності. Щоденний маршрут тут може перетворюватися у сцену, де уява оживляє найдивніші образи. «Харків — це центр світу, і в тутешньому метро може статися все: тут може опинитися королева Єлизавета з Клінтом Іствудом, Кернес може воскреснути, розлетітися на тисячі кажанів і вилетіти у вікно», — говорить автор ідеї та сценарію, засновник театру «Нафта» Артем Вусик.

Вистава складається з трьох частин: по одній частині на кожну гілку метро. Для кожної частини є записаний аудіофайл, доступ до якого глядачі можуть придбати на сайті або в соцмережах «Нафти». Кожна частина аудіовистави триває стільки, скільки триває рух потяга метро від однієї кінцевої станції до протилежної.

«Ви сідаєте в метро на кінцевій станції, вмикаєте аудіо в навушниках і потрапляєте в “Тунелі уяви” — так режисер Артем Вусик розповідає про творчий процес, — Я ретельно відміряв тривалість руху між станціями, враховував, коли потяг їде, коли стоїть, коли у вагон заходять чи виходять пасажири — кожну потенційну дію я включив в канву аудіовистави».

Для команди «Нафти» така вистава є, насамперед, способом переосмислити міський простір і засобами театру створити новий досвід, що буде чітко асоціюватися з містом.

«На мою думку, театр дає можливість уявляти нові світи. Наприклад, зараз для багатьох метро асоціюється з укриттям, російськими ракетами, холодом та невизначеністю. Ми хотіли створити поруч із цією пам’яттю новий досвід. Ми хочемо сформувати нові спогади, пов’язані з нашим метро, хочемо тренувати уяву, думати широко і не боятися поміщати себе, наше місто, наш Харків у центр світу, де можуть відбуватися найдивовижніші речі», — говорить директорка театру «Нафта» Тетяна Голубова.

  • Придбати доступ до аудіовистави можна на сайті театру.
  • Презентація вистави та журналу відбудеться в Харкові в центрі нової культури Some People 3 листопада о 17:00.
  • Стоврення аудіовистави стало можливим за підтримки грантової програми Per Forma, донорів Performing Arts Fund NL та Міністерства освіти, культури та науки Нідерландів.  
Підтримайте нас, якщо вважаєте, що робота Дейли важлива для вас

Возможно вам также понравится

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *