«Створювати музику в мене виходить краще, ніж вирощувати драконів»

Рекало

У KORA Late Night Show # 10 виступав Віктор Рекало, віолончель-соло. Це було захопливо й дуже красиво. Самі знаєте. Після концерту Віктор Рекало розповів Kyiv Daily про те, що живить. Про свою віолончель, навчання, ідеальний склад для виконання, відкриття бару, та вірші.

У віолончелістів є таке братство, як у бандуристів?

— Нажаль, мало знаю про «братство бандуристів» та про те, чому існує такий стереотип… Мабуть, так склалося через різні сумні історичні події, пов’язані з бандурою в Україні та, зокрема, в моєму рідному Харкові… У віолончелістів, безумовно, є братство, але, на мою думку, воно значно поступається в щирості таким відомим об’єднанням, як Ліга Мідних або Ложа Басистів.

…Я дуже хотів би раптом відкрити свій бар. Крутий такий, дуже секретний і особливий

Що ви думаєте про віолончельні  фестивалі, які проходять по всьому світу?

— Прекрасно було би тусити подібним чином і просто так, без особливого приводу… Фестивалі — це дуже круто: особлива атмосфера, експериментальні склади виконавців (бо у челістів є незламний потяг до гри в ансамблях від 8 до 112 людей), цікавий репертуар, спеціальні вечірки… В Україні можна було би щось таке організувати, я деколи про це задумуюсь.

Рекало

Вам цікава не-класічна віолончель? Яка взагалі цікава — рокова, джазова, барокова, сучасна? Як ви ставитеся до кавер-версій  у виконанні класичних струнних?

—  В моєму розумінні, існує Інструмент — йому підвладні усі напрямки музики. Це стосується будь-якого інструменту. Я, крім «звичного», грав і рок, і джаз — скрізь є, звісно, свої «фішки», але з точки зору виконавця всі вони так чи інакше пов’язані між собою. Але це не применшує значення того, що до кожного стилю музики пасує спеціальне навчання та зосереджений розвиток у певному напрямку. Наприклад, така дисципліна, як «джазова віолончель» дійсно існує у деяких закордонних музичних академіях… 

Кавери — це зовсім інше. Вони можуть бути різної якості. Для мене питання саме в якості: коли це зроблено не абияк — це майже завжди цікаво. Взагалі, «кавери» —  це споконвічна тема, музиканти протягом століть, насправді, цим займаються. Просто раніше були кавери на опери Россіні або теми Моцарта, виконувані Лістом або Паганіні, а зараз — на Billie Eilish…

Ви любите «досліджувати» віолончельний репертуар і знаходити, і виконувати щось рідкісне?

— Постійно це роблю і навряд чи за цього життя виконаю все, що хотілося би відкрити для себе та слухачів. Але тут теж треба бути свідомим і обирати дійсно цінні та важливі твори.

Що ви вважаєте вершиною віолончельного репертуару?

— Усі твори, написані для віолончелі соло — мініатюри або великі форми. Це неймовірно, як багато змісту та почуттів можна передати на одній нотній лінійці. Твори для інструмента соло, взагалі, — мій улюблений жанр музики. 

Рекало

Чи можна порівнювати нову музику, яка пишеться для віолончелі зараз, з концертами Шостаковича, Прокоф’єва, Бріттена?

— Трохи некоректно порівнювати так звану «нову музику» з масштабними творами для віолончелі з оркестром, створеними ще під впливом традицій музики бароко, класицизму та романтизму. Взагалі, з плином часу більш актуальними стають незвичні поєднання інструментів або ж нестандартна інтерпретація солюючого інструменту. Наприклад, Концерт Вітольда Лютославського для віолончелі з оркестром взагалі починається з розгорнутого соло віолончелі, яке триває мало не хвилин п’ять, а деякі сучасні композитори, експериментуючи з тембрами та художніми засобами, можуть створювати потрійні Концерти для гобоя, валторни та віолончелі з ансамблем. 

… Деколи навіть просто щиро поговорити з професором важливіше для розвитку, ніж допитуватися його, в якій частині смичка живе істина

Що з цієї нової музики ви любите, коло ваших музичних інтересів?

— Дуже люблю твори для інструментів з електронікою, або, знову-таки, твори для інструмента соло чи для невеликого ансамблю. Тобто, дуже цікавить, насамперед, «нова камерна музика». Бо Секстети Брамса теж колись були «новою музикою», ми не задумуємось про це… А взагалі, дуже подобається відчуття, коли раптом розумієш, що Radiohead та Б’єрк багато в чому крутіші за Брамса та навіть Лігеті.

Про віолончель писав Осип Мандельштам, він порівнював її з тягучим медом, про неї говорять, що вона — співає. Ваша віолончель — співає? Яким голосом (регістром) володіє ваша віолончель? Що це за інструмент?

Рекало

— Моя віолончель, як і будь-який інструмент в руках сучасного виконавця — ментально вже не ровесниця Мандельштама. В його часи вона дійсно найчастіше тільки співала, а тепер, окрім, звісно, співу, вона ще може промовляти білими віршами, кричати, хрипіти та навісніти звуками, що здатні збудити навіть страх та тривожну знемогу… Мій рідний інструмент має незрівнянний тембр, але вона дуже інтровертивна. Не буде перекрикувати — радше м’яко переконає, або просто щиро промовить… Це інструмент чеського майстра, створений 1976 року в Карлових Варах та якось знайдений мною у Тернополі.

Як і коли ви стали писати вірші?

— Років 16 мені було, не пам’ятаю… Це ж невід’ємно від жадання щось висловлювати в музиці, напевно. Але з часом все більше переконуюся в тому, що музика сильніша. Суб’єктивно, мабуть, але зараз так здається. Не вважаю себе якимось там «поетом».

Бах писав свої сюїти для віолончелі все життя — і юним, і дуже дорослим. Що для вас головне в їх інтерпретації?

— Не вважати Баха якимось захмарним, дуже набожним генієм, позбавленим гарячих людських чуттів, пристрастей та досконало знаючим можливості віолончелі. 

У вас був вибір — йти чи не йти в музичну школу?

— Немає, мабуть, такого свідомого вибору у віці 5-6 років. Здається, це часто не є рішенням дитини — йти, наприклад, в футбольну академію або до спеціалізованої музичної школи… Просто коли ти раптом опиняєшся там, можеш збагнути на рівні підсвідомості, відчути — твоє чи не твоє. В виборі своєї стежини діти, певно, мудріші, бо не заангажовані пласким досвідом та більше дослухаються до душі. Моя душа обрала вчитися музиці.

Вам щастило з учителями? Що вас формувало?

—  Вдячний всім своїм вчителям. «Пощастило» — не завжди значить вчитися у кращого, найвідомішого у світі майстра. Сформувала мене відкритість до різних поглядів на музику, виконавську техніку та постійне прагнення виходити за межі звичного та комфортного. Деколи навіть просто щиро поговорити з професором важливіше для розвитку, ніж допитуватися його, в якій частині смичка живе істина.

Що означає для вас музика?

— Мабуть, це надто пафосне питання, все-таки. Якщо сприймати музику як мову, засіб спілкування, професію — все стає значно зрозуміліше та простіше… Але музика для моєї душі, звичайно, — це те, що живить.

Коли стало зрозуміло, що музика — ваша професія?

— Коли зрозумів, що грати та створювати музику в мене виходить краще, ніж вирощувати драконів та готувати сніданки. Серйозно. Я мало що вмію настільки добре робити та кайфувати від цього… Ну, може, дракони на другому місці. 

Розкажіть про професуру. Навіть не так — як ви працюєте професором?

— Професор — це певне звання, я його не маю і не прагну мати. Попри це, в мене значний викладацький досвід, і я дійсно пишаюся цим, бо навчився багато чому у своїх студентів. Це незрівнянно. Я спілкуюся з молодими колегами так, щоб ми могли спільно збагачуватися. Це можливо навіть з маленькими діточками, які ледь спроможні тримати смичок.

«Створювати музику в мене виходить краще, ніж вирощувати драконів»

Ви коли-небудь думали про кар’єру поза музикою? Що це могло б бути?

—  Я дуже хотів би раптом відкрити свій бар. Крутий такий, дуже секретний і особливий. Там можна було би навіть просто пити чай та не слухати музику, якщо треба, або слухати Ксенакіса та Ромітеллі і пити не чай.

З ким ви хотіли б зіграти дуетом? І взагалі — ваш ідеальний склад і програма?

— Ідеальний склад — це щось таке типу всіх найбільш близьких та дивних зібрати, всяких там Стеців із Завгородніми, і вигадувати з ними дуети та секстети, допоки не настане час помирати або не відкриється метро.

Нагадаємо, що Kora Late Night Show 

  • це перша в Україні серія онлайн-концертів сучасної академічної, електронної і експериментальної музики ініційована арт-кубом KORA її засновниками композиторами і музикантами Maxim Kolomiiets і Дмитром Радзецьким
  • в усіх глядачів буде можливість ставити запитання у прямому ефірі
  • проект благодійний, тож наша команда буде надзвичайно вдячна вашим благодійним внескам
  • технічна підтримка: Lamo Ukranie
  • концерт-стрім пройде з унікальною технологією бінаурального звуку, який дозволяє вам відчути ефект присутності в концертному залі, вмикайте і приєднуйтесь
  • концерт, окрім онлайн-трансляції, можна відвідати наживо Відвідати нас можна за попередньою реєстрацією. Для цього, будь ласка, заповніть коротку реєстраційну форму
  • Гість KORA Late Night Show  номер 11 Dmytro Radzetskyi, Дмитро Радзецький – 8-ми та 10-ти струнні MIDI Радз-гітари, 10.02, початок о 19:00.

Текст: Віка Федоріна

ФОТО: Алина Гармаш

Возможно вам также понравится

4 комментария

  1. Доброго дня!
    Дуже хотілося б у виконанні Віктора Рекала послухати Баха, Сен-Санса, Гайдна, Елгара… Розумію, що Джона Кейджа 4.33 чи когось із сучасних композиторів надзвичайно складно грати, тому що там треба віолончель недостроїти, чи ноти грати, так по-особливому, тією частиною смичка де «живе істина». І незрозуміло чи то фальш, а може в нотах все прописано.
    Гарне інтерв‘ю, гарна самореклама, гарні слова. І це все прекрасно, коли не слухаєш концерт, не дивишся пряме включення, а просто читаєш.
    Бажаю Віктору Рекалу успіхів у написанні віршів і музики, а щодо виконання, то буду слідкувати за творчістю і, можливо, порадує колись неглухих музикантів музикою некрутого Брамса.

  2. Шкода, що професія редактора/коректора, очевидно, відійшла в минуле, інакше- чим пояснити явні ознаки механічного перекладу (“классічна”;”фатальна” замість, очевидно, рокової,”баркова”замість барокова), тощо?

    1. Дякую, Олена, виправили. Ні, ця професія не пішла в минуле, звичайно. На коректора поки немає грошей, сайт нічого не заробляє.

    2. Шановна Тетяно, Ви, очевидно, не в матеріалі.

      Віктор – авторитетний музикант в галузі старовинної музики, також він багато грає і класико/романтичного репертуару.
      І грає якісно
      Записи є у фейсбуці, ютубі.

      Перед тим як писати очевидну нісенітницю і знецінювати огульно сучасну музику – вивчіть матеріальну частину)

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *