«Так, це були маленькі концерти, але вони були»

Шадрін

Інтерв’ю з лауреатом міжнародних конкурсів віолончелістом Олексієм Шадріним.

Що потрібно послухати, щоб зрозуміти хто такий Олексій Шадрін?

— Варіації на тему «Рококо» Чайковського, концерт Антоніна Дворжака, композиції Йоганеса Брамса. Цю музику я розумію, як мені здається. 

А взагалі, це важке питання, бо я постійно незадоволений. Мені завжди здається, що можна грати ще краще, ще зрозуміліше. 

Ви кажете, що ви не задоволений собою. А який для вас хороший музикант?

— Можу привести приклад. Мої викладачі, яких я дуже люблю, віолончелісти Леонід Горохов та Гарі Хоффман. Це дуже глибокі музиканти. Коли Гарі на сцені, то на всі сто відсотків доносить думки, емоції до слухача. І не важливо, він грає на відкритій сцені чи на закритій — все чутно, все зрозуміло. Це просто до мурашок, ти насолоджуєшся кожною миттю. Це і є справжній музикант. 

Вас називають професіоналом. Хто допоміг або що допомогло вам пройти шлях до сцени ?

— Насамперед, мій перший викладач Олена Щелкановцева. Це просто унікальна людина. Вона займалась зі мною чотири дні на тиждень, не кожен викладач так зможе. Радила, що прочитати, що послухати, у нас була тісна й інтенсивна робота протягом багатьох років. Я виріс в її класі. 

А з тринадцяти років я зрозумів, що буду займатись музикою професійно. В 14 років розумів, що буду навчатись в Німеччині. І найбільшим прикладом були друзі, старші колеги, які вже мали концерти по світу. 

Тобто, це був переломний момент ?

— Був цілий переломний період, коли я сам сідав і займався кожний день. Я знав і розумів, для чого я це роблю. Тоді у мене були маленькі концерти в Україні та за кордоном. Так, це були маленькі концерти, але вони були. 

Якби зараз була б можливість повернутись у свої 18 років, ви б теж зробили б вибір — стати музикантом?

—  Звичайно. Іншого виходу не було. У мене вся сім’я — музиканти, мене до цієї справи привчали все життя. 

Заради чого Олексій Шадрін грає на сцені? 

— Це — моє життя. Я дуже люблю музику, це культура, дуже глибока культура. Можна сказати, що я подорожую у часі — можу грати й барокову музику, і класичну, і романтичну, і авангард. Це моя професія, я її дуже люблю, кожний день займаюсь. А сам вихід на сцену… Я без цього не можу, це певні емоції, певне спілкування з публікою. В залі можуть бути люди, які тебе люблять, хтось спеціально прийшов, а хтось тільки з тобою знайомиться і ніколи не чув. 

Як було під час пандемії, коли не було можливості виходити на сцену? 

— Насправді на початку пандемії я трошки розслабився. Вийшло так, що я прилетів в Харків 8 березня, ще 11 березня ми грали з Валерієм Соколовим концерт пам’яті його викладача. Потім наступний концерт у мене мав би бути 21 березня, але його скасували. І я в якийсь момент навіть трошки зрадів: ну класно, канікули на тиждень, може на два, посиджу вдома, поспілкуюся з мамою. Але вже літом я став розуміти, що все так швидко не закінчиться і вже було важче. 

Як вам перші концерти після пандемії ?

— Ми цим літом в основному грали на відкритих площадках, на свіжому повітрі в Європі, в залах поки не грали. Перший концерт у нас був в Мюнхені. І ось люди, які прийшли на цей концерт, були абсолютно «голодні». Вони хотіли й поговорити, і зайти в артистичну, аплодували, вставали, кричали, це був якийсь неймовірний момент! Я це дуже сильно відчув. 

В Україні це було не так, тому що ми вже грали практично цілий рік, були камерні вечори, для нас це вже було нормально. А ось для слухачів в Мюнхені це був перший чи другий концерт під час пандемії. 

Чи готуєтесь ви до нових обмежень через пандемію? де Вас можна буде почути найближчим часом?

— Поки ми концерти плануємо. Я в вересні дуже добре попрацював. В жовтні теж буде насичено, і один з концертів планую в Берліні. Потихеньку ми виходимо на сцену і в Європі, і в Україні. Думаю, що через пів року — рік все повернеться. 

В листопаді буде декілька цікавих концертів, в грудні поки один концерт. 

Робота є, в Києві зі студентами працюю, сонечко світить і тому все прекрасно.

Бесіду вела Марія Ревер

Возможно вам также понравится

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *