Тиждень с Екстер: шоста адреса

шоста адреса

Лідія Аполлонова написала для Kyiv Daily гід по київських адресах Екстер. Сьогодні це — Національний художній музей України, вулиця Михайла Грушевського, 6.

  • Адреси Екстер / вулиця Михайла Грушевського, 6 — Національний художній музей України. Архітектори: Петро Бойцов, Владислав Городецький, 1898-1904 рр., добудова — 1968-1972 рр.

З 19 лютого по 1 травня 1906 року в залах Київського художньо-промислового і наукового музею ім. імператора Миколи Олександровича (нині — NAMU) проходила перша “Виставка прикладного мистецтва та кустарних виробів”. Це був масштабний проєкт нещодавно відкритого міського музею. Олександра Екстер на вернісаж виставки не потрапила (вона була у весільній подорожі Європою), але брала безпосередню участь у її влаштуванні та проведенні.

Ще на початку 1905 року директор музею — етнограф та мистецтвознавець Микола Біляшівський запросив Олександру Екстер та Наталю Давидову до співпраці. Наталя Давидова — близька подруга Олександри, художниця і одна з активних ініціаторок руху, спрямованого на відродження та збереження народних промислів. 1900 року у родинному маєтку в селі Вербівка (нині – Черкаська область) вона влаштувала вишивальну майстерню. Улітку 1904 року туди вперше потрапила Екстер і одразу долучилася до спільної роботи. Під керівництвом художниць селянки-майстрині не просто копіювали взірці старих вишивок, але й варіювали канонічні орнаменальні мотиви, поєднуючи їх з сучасними формами: ременями, жіночими сумками. 

Біляшівський, який часто бував у Вербівці, загітував художниць взяти участь у комісії з підготовки виставки. Протягом 1905 року члени комісії збирали, реставрували, систематизували і вивчали взірці майже всіх видів народного мистецтва з різних регіонів України. Екстер та Давидовій доручили розділ “Вишивання”. До того ж, Екстер брала участь у розділі “Гончарство” (Київський повіт Київської губернії). Крім цього, Олександра чи не першою в Києві стала дизайнеркою-архітекторкою виставково-музейного простору. Вона придумала принцип показу вишивок і килимів, а також спроєктувала інтер’єр кімнати українського заможного будинку ХVІІІ століття, що мав неабиякий успіх у публіки. Водночас Екстер проявила себе як справжня едукаторка. Вона настільки захопилася керамікою села Дибинці (Київщина), що запросила звідти майстра Каленика Масюка (сьогодні його твори можна побачити у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва). У музейних залах він давав майстер-класи: на гончарному колі створював на очах у глядачів горщики, миски, баклаги. 

Одним із основних наслідків проведення виставки було створення Київського кустарного товариства, що проіснувало до 1917 року (розташовувалось на вул. Миколаївській, 6 — сьогодні вул. Архітектора Городецького). Наталія Давидова стала першою головою організації, а Олександра Екстер була його активною учасницею.

Ймовірно, що саме у Вербівці і під час роботи над музейною виставкою, Олександра Екстер відкрила для себе українське народне мистецтво як невичерпне джерело натхнення і вивчення законів композиції, ритму, кольору. Так, в еміграції, в її будиночку в передмісті Парижу Фонтене-о-Роз все буде заставлено дибинецькою керамікою. Відома російська акторка Аліса Коонен (дружина театрального режисера Олександра Таїрова) у своїх спогадах писала: “В її будинку, так само як і в ній самій, впадало в очі цікаве поєднання європейської культури й українського побуту”.

Фото — Анфілада залів виставки прикладного мистецтва і кустарних виробів 1906 року. Фото — І.О.Книповича. Архів Національного музею українського народного декоративного мистецтва.

Тиждень з Екстер: кожен день в EXTER. Map виходитиме нова адреса Екстер.

Підтримайте нас, якщо вважаєте, що робота Дейли важлива для вас

Возможно вам также понравится

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.