Велети українського авангарду, герої виставки «Футуромарення» – від себе і про себе. Версія Дмитра Горбачова. Соня Делоне відома як талановита художниця-абстракціоністка та засновниця руху орфізму у мистецтві. Її робіт немає на виставці. Але четверта історія – про неї.

Соня Делоне – класик світового авангардного дизайну. У Парижі називала себе українською художницею.

Французький мистецтвознавець Валентина Маркаде-Васютинська свідчить: «Соня Делоне народилася в Одесі як Сара Штерн і в дитинстві мешкала на Полтавщині. І хоча її дядько Терк одвіз Соню до Петербурга, коли дівчині було сім років, саме Україна залишалася для неї джерелом її пізнішої активності. Мемуари Соні Делоне починаються такими словами:  

«Я народилася того самого року, що й Робер Делоне під тим самим сонцем, що й він, лише на три тисячі верст деінде. Ясні барви до вподоби мені. Барви мого дитинства, барви України. Згадую селянські весілля у моїй країні, коли червоні і зелені вбрання, рясно прикрашені биндами, несамовито кружляли у танці».

Соня Делоне приїхала до Парижа року 1906 і вразила французів своїм багатогранним талантом у галузі прикладного мистецтва найвищого рівня. У 1910-х-1920-х роках вона створювала моделі жіночих суконь і шарфів, ескізи декоративних панно, театральних костюмів, силуети автомобілів, ілюструвала книжки і вигадувала нові малюнки для гральних карт. Усе, чого б не торкалася Соня, спалахувало гармонією кольорів, утілених  у геометричні форми вишуканих прикрас. Вийшовши заміж за Робера Делоне (1910), вона внесла в його творчість цілу гаму кольорів, якою надихнулася ще в ранньому дитинстві від вишивок і писанок під сонцем України».