Ні, не гаразд

Ґейл Ханімен

А яка була б ваша реакція, якби десь у другій третині роману Бріджит Джонс, скажімо, намагалася б порізати собі вени чи випити антифриз? Незатишно було б, щонайменш. Ґейл Ханімен шокувала і зачарувала читача тим, що зробила свій роман «З Елеанор Оліфант усе гаразд» акурат за лекалами чик-прози типу «Щоденника Бріджит Джонc», але наповнила книжку такою історією, яка в жодній версії реальності не могла б стати матеріалом для романтичної комедії.

Читать далее

Люди та інші тварини на межі вимирання

Діана Акерман

Діана Акерман пише документальний роман на основі біографій двох польських Праведників Світу – Яна і Антоніни Жабінськіх. Під час війни подружжя переховувало євреїв із гетто на своїй віллі, розташованій на території Варшавського зоопарку, і в вольєрах та хатинках для тварин, які пустували після бомбардування Варшави в перші дні війни. Ян і Антоніна врятували більше трьохсот життів. 

Читать далее

Знайти дружину для тата

Ульф Старк. Сікстен

На пекучому осонні початку літа хлопчина, вдягнений чомусь у лижні штани, вовняні шкарпетки та у грубого светра і при цьому в одному черевику, стоїть на перилах мосту. Завтра буде перший день канікул. Його звати Сікстен. Він живе разом із татом, мама їх покинула і знову вийшла заміж, а тепер знову розлучається. 

Читать далее

Олександр Шумілін: «ці слова не овва!»

Олександр Шумілін

«Вірші різних часів» у підзаголовку до дебютної поетичної книжки злегка насторожує, але той підзаголовок не стосується (на щастя) амбіцій Олександра Шуміліна. В передмові цю властивість його поезій назвуть правильніше – неквапливість.

Читать далее

Гіркі трави

Агарон Аппельфельд. Катерина

«Катерина» ізраїльського класика Агарона Аппельфельда від 1989 року перекладена багатьма мовами. Нарешті українською. А саме з українською варто було б почати. Катерина – українка, русинка точніше; дія романа відбувається в передвоєнних і повоєнних Чернівцях; роман звинувачували в ідеалізації українців. Якщо русинку Катерину і звабливо-строкаті Чернівці в «Катерині» наш читач помітить точно, то побаченої оригінальним читачем ідеалізації шукатиме довго. І це на краще. Книжки «якими вони нас бачать» завжди цікаво читати, але щоб приємно – то ніколи. Аппельфельд був прозаїком неймовірної сили, але і неабиякої чесності.   

Читать далее

BRAT: тутка й теперка

BRAT_Григорій Семенчук

Поезія має звучати, такою є її природа. Швидко це забуваємо і дивуємося, коли отримуємо чергове про те нагадування. Поет дорівнює виконавець; поет не дорівнює виконавець. Поезія, що звучить, має безкінечну кількість імен, одне з них – реп: речитатив зі складним ритмом. З фіксацією банальностей на цьому закінчую, бо виконавець – поет, про якого піде мова, який завгодно, але не банальний.

Читать далее

Роумінг за кордоном

Дімітре Дінев

Відень 1990-х – не привітний, але привабний для мігрантів зі «східного блоку». Це якраз і є головні герої «Янгольських голосів» (Engelszungen, 2003) Дімітре Дінева – добровільні чужинці. На певному етапі своїх мігрантських поневірянь вони потрапляють до казино, а уже тамтешній офіціант скеровує їх на місцеве кладовище. 

Читать далее

Вийти за межі

Алі Сміт

Її звати Джорджем. Дівчина воліє зватися чоловічим ім’ям. Їй шістнадцять років. Нуднувата і педантична, як дочка-інтелектуалка батьків-«ліваків» із Кембриджу (ким і є). А починається її історія з довгої і дещо плутаної розмови з матір’ю про призначення митця. З матір’ю, яка пару місяців тому померла.

Читать далее