Ще один спосіб використати спрацьовані колготки

Ярослава Литвин

Титульний Клаус Отто Бах з нового роману Ярослави Литвин. Ім’я – рендомний набір чогось «німецького». Живе в Кілі, йому за сорок, не так давно розлучився, електрик низько-середнього достатку, самітник, взагалі не схожий на Тіля Швайґера і не снить Анґелу Меркель, любитель пива і піци, сумлінно платить податки, добропорядний громадянин, порушує закон тільки тоді, коли качає порно. 

Читать далее

Кожна генерація вважає, що винайшла секс

Фріда Іcберґ

В усіх оповіданнях збірника ісландки Фріди Ісберґ героям двадцять шість – двадцять вісім років. Окрім одного тексту, де розповідачі належать до попередньої генерації, батьківської. 

Читать далее

Ахіноам і Вірсавія, перша й остання

Вірсавія

З усіх незручних історій Старого Заповіту навряд ще знайдеться настільки незручна. Вірсавія і цар Давид: він побачив чужу жінку, що купалася, захотів її собі, оволодів нею, убив чоловіка, взяв її за улюблену дружину, назвав царицею, вона народила йому сина, котрий став найвеличнішим в історії людства царем во славу Божу. 

Читать далее

Dura lex по-польські

Закон ордену

Темне фентезі поляка Пйотра Ґурського починається так, як і має починатися всяке шановано-порядне темне фентезі – з груповухи, що закінчиться наглою смертю чоловіка, котрий спокусився пестощами чотирьох жінок… 

Читать далее

Хлопчики гинуть в глушинах Неверленду

Кракауер

Одні з найвідоміших автопортретів в історії фото. Та із наймоторошніших. Що страшного, питається? Красивий юнак на знімку здійняв руку у вітальному жесті, красивий юнак широко посміхається. Він не вітається, він прощається. 

Читать далее

Збреши мені переконливо

Історія брехні

«Чи тобі часом не брешуть?», – питає симпатичний гірчично-жовтий шрифт на полях книжки відразу за картинкою з верстатом Гутенберга. Тонше не можна було б натякнути на те, що успішне поширення неправдивої інформації пов’язано з тим, наскільки технічним буде  медіа, але ж і потреба в поширенні неправдивої інформації таки впливає на технічні можливості медіума. Брехати можна у тисячі способів. Кажуть, говорити правду можна тільки в один спосіб. Здається, брешуть. 

Читать далее

Розмова письменниць на Венері

на Венері

Уявімо собі таку неправдоподібність: на Венері одночасно опинилися 113 визначних письменниць і по черзі — від найстаршої (630 р. до н.е. народження) до наймолодшої (1982 року народження) — стали одна одній розповідати свої письменницькі історії, переплітаючи оповідки з біографії зі сюжетами своїх творів. 

Читать далее

Два дні з життя Львова, які воліють забути

Ґжеґож Ґауден

В передмові до цієї книжки Адам Заґаєвський (великий поет!) робить припущення: «Здається, поляки мають деякий клопіт із неоднозначністю світу й амбівалентністю людей, усіх людей, усіх націй». 

Читать далее

Бонні і Клайд з любовного фентезі

Керамічні серця

Світ у «Керамічних серцях» Наталії Матолінець схожий на феодальний устрій пізнього Середньовіччя. От-от настане всім Ренесанс з його гуманізмом. Але поки що людина важить не більше, ніж сума її корисних навичок. 

Читать далее