Се ля ві, мус’йо

Павло Матюша

Пограймося в асоціації? Париж. Сплін… Що трете? Кохання, ясно що нещасливе кохання. Або круасан, «пересушені круасани смажені на олії»; що у випадку поетичного збірника Павла Матюші теж буде правильним словом-в-грі… Париж. Сплін. Круасан.

Читать далее

Шеймас Гіні в гостях у свинки Пеппи

Печемо з Кафкою

На одній із його карикатур люди заклопотано гортають книжки у затишній книгарні, де для зручності покупців твори розподілені за стелажами: «Оповідання розлучених знаменитостей», «Кулінарні книги від атеїстів, що мають собак», «Поезія ліворуких скандинавів», «Еротика від авторів з алергією на горіхи», «Трилери бородатих авторів зростом до 167 см». Смієтеся? І правильно: це холерично смішно. 

Читать далее

Намальована Україна

Намальована Україна

Грім, районний провідник ОУН, вчащає разом із таємничим одноногим паном до віддаленого хутора, де живе Устина з малою Антосею. На засіданні ради ООН хтось роздавав карикатури-прокламації з призовами про незалежність України. В Рівно організовують слідчу групу, яка мусить знайти художника. Очолює її старший лейтенант держбезпки Стекляр.

Читать далее

Нащо ти мене покинув?

Янн Мартель

На різдвяні (!) вакації 1904 року музейний куратор Томас позичає у багатого дядька авто і прямує до Високих Гір Португалії, відлюдного регіону на північному сході. Високі Гори – це долина, всіяна валунами заввишки з двоповерховий будинок. 

Читать далее

Мамина донька, татова донька, сирота

Мартина Бунда. Байдужість

У польському селищі Дівоча Гора один будинок не схожий на всі інші – більший, вишуканіший, з анфіладою кімнат, зі скляними дверима і вузеньким секретним підвалом, а поодаль – лабораторія, перетворена на свинарник із винятково вихованими поросятами. В тій хатині живуть троє сестер та їхня матуся, з до-війни ще живуть. 

Читать далее

я бачу як мене хтось кличе

Тарас Мельничук

Зі спадщиною безперечно визначного поета Тараса Мельничука є проблема, фахова і етична. Він писав стрімко і багато, друзі та колеги згадують, що за одну ніч міг написати два-три-чотири десятки поезій. Віршів своїх Мельничук не правив. Тексти його дуже нерівнозначні. Про збереження поезій він не турбувався, якісь твори зникали-губилися, якісь зберігалися у друзів і колег та просто випадкових знайомців, якісь записувалися з пам’яті. І от ця проблема: чи все написане Мельничуком варто оприлюднювати і у який спосіб це робити?

Читать далее

Понеділок: почалося

Мойше Кульбак

Роман 1926 року, на ідиші, написаний Мойсеєм Кульбаком у Вільнюсі та виданий у Варшаві. Переклад 2018 року білоруською, виконаний Сергієм Шупою (а це ім’я – найкращі рекомендації для перекладів білоруською) і виданий у Празі. Та наполегливі рекомендації в Україні 2019-го: зверніть увагу на цю книжку, вона того варта.

Читать далее