Без нього Україна не була би такою, якою ми її сьогодні бачимо, відчуваємо й любимо. А це вже тягне на пам’ятник — не на цвинтарі, а десь на центральній площі, де вирує життя. І не чергову бронзову куклу, а щось несамовите, божевільне.
А еще человек-фестиваль, человек-концерт, человек-театр, «усвідомлений піонер з елементами мазохізму» – Сергей Проскурня. Сегодня стало известно, что он умер.
